Справа № 22ц-179/07 Головуючий у суді 1 інстанції: Грищенко Н.М.
Категорія 44 Доповідач ПерцоваВ.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2007 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді ПерцовоїВ.А.
Суддів Козлова С Л., Повєткіна В .В.
При секретарі Журавель Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про стягнення сум за грошовим зобов'язанням, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АКБ "Укрсоцбанк" і просив стягнути з відповідача на його користь 2000 грн. - 3% річних з невиплаченої йому відповідачем грошової суми за період з травня 1999 року по 18 березня 2003 року та 10666 грн. 02 коп. - розмір заборгованості з урахуванням інфляції.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між малим приватним підприємством "Джерело" і АКБ "Укрсоцбанк" було укладено кредитну угоду ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно п.п.1 якої банк був зобов'язаний видати кредит у сумі 76000 грн. На забезпечення виконання зобов'язань боржника він як фізична особа уклав із банком 24 лютого 1998 року угоду поруки. За кредитною угодою банк видав кредит у сумі 20000 грн.. Після закінчення строку погашення кредиту він - позивач як поручитель погасив цей кредит у сумі 20000 грн., перерахувавши їх на розрахунковий рахунок кредитної угоди. Однак, відповідач на власний розсуд зазначену суму перерахував не за призначенням, а зарахував на погашення боргу МПП "Джерело" за іншою кредитною угодою, до якої він як фізична особа відношення не має. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 квітня 2002 року зазначена сума була стягнута з банку на його користь, але відповідач цю суму йому не повернув і користується нею.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2004 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення районного суду і відмову в задоволенні позову з тих підстав, що рішення суду не відповідає вимогам норм матеріального права, норм застосовані судом на спірні правовідносини не розповсюджуються.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" зарахував не по призначенню грошові кошти перераховані позивачем і не повернув їх позивачеві, у зв'язку з чим, як боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних з простроченої суми.
Але, з даним висновком суду не можна погодитись, оскільки він не відповідає вимогам норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 лютого 1998 року між сторонами було укладено договір поруки, згідно якого позивач є солідарним боржником по кредитному договору ІНФОРМАЦІЯ_1, який був укладений між МПП "Джерело" і АКБ
"Укрсоцбанк". На виконання цього договору позивач 29 квітня 1999 року перерахував на погашення кредиту 20 000 грн., але відповідач зарахував ці гроші не на погашення кредиту за вказаним кредитним договором, а перерахував на інший рахунок.
У зв'язку з цим, ОСОБА_1 у 2002 році пред'явив позов до АКБ "Укрсоцбанк" про стягнення 20 000 грн. і рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 квітня 2002 року зазначена сума була стягнута з АКБ "Укрсоцбанк" на його користь (а.с. 15). Це рішення набрало законної сили 12 серпня 2002 року.
Спірні правовідносини між позивачем і АКБ "Укрсоцбанк" по стягненню з банку неправильно зарахованої суми не відносяться до правовідносин по грошовому зобов'язанню, в яких позивач є кредитором, а відповідач - боржником, тому ст. 214 ЦК України (в ред. 1963 p.), яка передбачає наслідки в разі прострочення виконання боржником грошового зобов'язання і на яку посилається позивач, на ці правовідносини не розповсюджується.
Спір про стягнення цієї суми вже вирішений судом. Питання, пов'язані із виконанням рішення суду вирішуються у встановленому законом порядку.
Ст.ст. 440 та 469 ЦК України (в ред. 1963 р.), на які також посилається у позовній заяві ОСОБА_1 не регулюють правовідносини по стягненню заборгованості з урахуванням індексу інфляції та річних відсотків у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання.
Тому, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст.ст.307,309 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу акціонерно-комерційного банку соціального розвитку
"Укрсоцбанк" задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2004 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про стягнення сум річних відсотків та інфляційних сум у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.