УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 3003/10 Головуючий в 1 інстанції - Башмаков Є.А.
Категорія - 67 Доповідач - Кузнєцов В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Приходченко А.П.
суддів - Кузнєцова В.О., Лаченкової О.В.
при секретарі - Панченко Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23листопада 2009 року
у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи – Жовтневий районний відділ Дніпропетровського міського управління ГУМВС в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, про встановлення факту спільного проживання, -
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеною заявою. В обґрунтування своєї заяви посилався на те, що він є сином ОСОБА_5., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входила квартира АДРЕСА_1. Право на одержання цієї спадщини оформили його брат – ОСОБА_6 і сестра ОСОБА_4 Він не зміг оформити в 1999 році своє право на спадщину, оскільки був засуджений згідно з вироком суду від 06 квітня 2000 року до позбавлення волі строком на одинадцять років. До винесення вироку перебував під вартою. Працівниками паспортної служби Жовтневого райвідділу внутрішніх справ, він помилково був виписаний із зазначеної квартири 20.02.1997 року на підставі акту про смерть №324, який стосується його батька ОСОБА_7, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після чого був виписаний на підставі вироку суду від 06.04.2000 року.
Просив постановити в порядку окремого провадження рішення про встановлення факту спільного постійного проживання в АДРЕСА_1 разом з його матір’ю ОСОБА_5, на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2009 року заяву ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання задоволено в повному обсязі. Встановлено факт спільного постійного проживання в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 разом з його матір’ю, ОСОБА_5, на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та прохає ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_2 у задоволенні його заяви.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, заявлених вимог в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду скасувати, а заву залишити без розгляду з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про встановлення факту спільного проживання заявника з його матір’ю за адресою : квартира АДРЕСА_1 , суд першої інстанції виходив з відповідності вимогам ст.549 ЦК України РСР 1963 року та ст.ст. 1268, 1270 ЦК України та необхідності відновлення права заявника на спадщину яка відкрилася після смерті його матері ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Однак суд першої інстанції приймаючи таке рішення по справі, не прийняв до уваги наступне.
Відповідно до роз’яснень, які містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року( з доповненнями та змінами) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо :
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- встановлення факту не пов’язується з наступним вирішенням спору про право.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов’язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до ч.6 ст.235 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Отже, заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання для наступного вирішення спору про право на житло, а також на спадщину, яку після смерті матері прийняли його брат та сестра. За таких обставин суду необхідно було залишити заяву без розгляду і роз’яснити заявнику його право звернутися до суду за вирішенням спору в порядку позовного провадження.
На порушення зазначених вимог суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду скасувати, а заяву ОСОБА_2 залишити без розгляду, оскільки заява не підлягає розгляду в судах у порядку окремого провадження.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, 313, 235 ч.6 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2009 року скасувати.
Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання залишити без розгляду, роз’яснивши йому право на звернення до суду за вирішенням спору в порядку позовного провадження .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з цього часу .
Судді :