Справа №1- 57\10

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

01 квітня 2010 року           Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючого- судді:             Закаблук О.В.

При секретарі:                       Гембар В.В.

З участю прокурора:             Булига Ю.С.

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лобачів Володарського району Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_2 10 лютого 2010 року близько 17 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння та знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3, побачив, що на стіні в коридорі, в маленькій сумочці, знаходиться мобільний телефон марки "Моторола К-1", з метою таємного викрадення чужого майна, дочекавшись, поки власниця квартири піде на кухню, та усвідомлюючи те, що його ніхто не бачить, таємно від оточуючих, викрав вказаний мобільний телефон марки "Моторола К-1", вартістю 950 гривень, з сім-картою мобільного оператора "Лайф", вартістю 10 гривень, на рахунку якої знаходилися кошти в сумі 20 гривень, після чого, з викраденим залишив вказану квартиру, розпорядившись ним за власним розсудом, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки на суму 980 гривень.

Дії підсудного ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України як умисні, протиправні дії, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України визнав повністю, та пояснив суду, що 10 лютого 2010 року він вирішив поїхати в м. Кагарлик, щоб відпочити в місцевому барі, з собою в нього було 100 гривень, інших грошей в нього не було та в кишені був мобільний телефон марки «Моторола С – 11» з мобільним номером 063 – 940 – 17 – 96.

З дому вийшов близько 17 години, по дорозі до автобусної зупинки придбав в магазині одну баночку алкогольного напою «Рево» та літрову пляшку пива «Оболонь», які

випив тут же біля магазину, після чого пішов на автобусну зупинку та на попутньому транспорті доїхав до м.Кагарлик, де вийшов біля будинку АДРЕСА_2, в якому проживає ОСОБА_3

Вийшовши з автомобіля, подумав, що тих грошей, які знаходилися в нього, а це близько 85 гривень буде замало, а тому вирішив піти до ОСОБА_3 та випросити в неї грошей. З останньою познайомився через свою матір, яка в них купувала огородину, декілька разів сам приносив вказану огородину до квартири ОСОБА_3, за що вона відразу розплачувалася. Також тіткі ОСОБА_3 допомагав прибирати оградки на цвинтарі в м.Кагарлик, влітку 2009 року, за що тітка також давала йому гроші. Ніяких боргових відносин на момент вчинення крадіжки з ОСОБА_3 у нього особисто не було. По дорозі до квартири вигадав історію про те, що його матір тільки-но збив по дорозі на с.Слобода невідомий автомобіль і у матері зламані ноги та вона сильно побилася і потрібні гроші на лікування. Підійшовши до квартири ОСОБА_3, натиснув дзвінок, а коли двері відкрилися там стояла на порозі тітка ОСОБА_3, відразу скривився, що йому тяжко та почав істеричний крик, при цьому розповів всю вигаду ним історію, та попросив на лікування в неї 100 гривень, на що тітка пояснила, що в неї таких грошей немає і може дати близько 15 гривень та пішла до кухні. Він в цей час знаходився в коридорі квартирі та сидів на стільчику. Перебуваючи там побачив, що на стіні, навпроти нього, висіла на ремінці маленька сумочка в якій знаходився мобільний телефон марки "Моторола К-1" в корпусі жовтого кольору, типу розкладушка. Побачивши телефон вирішив його викрасти.

Впевнившись, що тітка ОСОБА_3 ще перебуває на кухні і його не бачить, витяг рукою з сумочки вказаний телефон та поклав його собі до кишені куртки, та вийшов в коридор і тільки-но відкрив вхідні двері, щоб залишити квартиру, до нього вийшла тітка та дала йому 20 гривень, чотири купюри по 5 гривень, він не хотів брати, але вона його заставилася їх взяти. Взявши ці гроші швидким бігом збіг з п"ятого поверху вниз та залишив під"їзд будинку. Після цього пішов на автостанцію м.Кагарлик, де придбав пляшку пива "Чернігівське", випив її, та на марштурному автобусі з автостанції поїхав в м.Київ на автостанцію "Видубичі", де доїхав до м.Либідська, а звідти маршрутним транспортом в м. Васильків. По дорозі вимкнув мобільний телфон та витягнув звідти сім-карту мобільного оператора "Лайф" та поклав її до кишені штанів, яка в подальшому 13.02.2010 року і була вилучена працівниками міліції Кагарлицького РВ. Перебуваючи в м. Васильків, близько 21 години, біля магазину "Фуршет" вказаний викрадений телефон продав незнайомому таксисту, за 315 гривень, при цьому йому пояснив, що телефон його, не викрадений і продає, бо йому потрібні гроші. Таксиста бачив перший раз. Купюри були: три купюри по 100 гривень, 10 та 5 гривень.

Після того неодноразово шукав в м.Васильків цього таксиста, щоб відкупити телефон, але його не знайшов.

Потім, після продажу телефону пішов в бар "Елена" в м.Васильків, де взяв порцію пельменів та томатний сок, заплативши 15 гривень, після чого зустрів в вказаному місці свого знайомого на ім"я ОСОБА_5, який проживає в м.Васильків, але де саме він проживає не знає. Гроші отримані за мобільний телефон потратив на автоматах в м.Васильків. Близько 4 годин ранку, вставив в свій телефон сім-карту тітки ОСОБА_3, на рахунку якого було 20 гривень, вона без коду, та відразу йому зателефонувала ОСОБА_3 і почала просити повернути її мобільний телефон, на що він погодився його привезти наступного дня, хоча телефону в його вже не було.

12 лютого 2010 року повернувся додому в с. Слобода. Про те, що викрав мобільний телефон та в подальшому його продав, ні матері, ні вітчиму, ні кому іншому не розповідав, також нічого не сказав і ОСОБА_5 в м.Васильків, звідки в нього гроші та що вчинив крадіжку телефону та продав його в вказаному місті.

Вказану крадіжку телефону вчинив сам, таємно від оточуючих, сама ОСОБА_3 цього не бачила і він їй тоді про це нічого не розказував і покористуватися мобільним телефоном не просив, вчиняти крадіжку іншим особам не пропонував.

Вину у вчиненому злочині визнає повністю і щиро розкається.

На запитання суду підсудний ОСОБА_2 пояснив, що умисел на викрадення мобільного телефону виник у нього раптово, після того, як зайшов в квартиру до потерпілої. Уточнені позовні вимоги потерпілої ОСОБА_3 в розмірі 2000 грн. підсудний визнав повністю, йому роз»яснено в судовому засіданні процесуальні наслідки визнання позову, які йому зрозумілі. Просить не застосовувати міру покарання, пов»язану з позбавленням волі.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що в травні 2009 року її знайомі подарували їй мобільний телефон марки "Моторола К-1" типу розкладушка в корпусі жовтого (золотистого) кольору, в який вона вставила стартовий пакет мобільного оператора "Лайф" з номером НОМЕР_1

Телефон знаходився в маленькій сумочці з правої сторони від вхідних дверей на стіні. Біля того місця, де знаходилася сумочка з телефоном на підлозі стояв столик на якому знаходився стаціонарний телефон, а біля нього стілець. На час крадіжки на рахунку сім-карти було 20 гривень. Близько 5 років назад познайомилася з ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з якими підтримувала лише стосунки в тому, що вони забезпечували її огородиною (картопля, буряк, морква, помідори та інше), за що відразу постійно розраховувалася з ними грошима, боргів між ними не було і немає.

В 2009 році на протязі літа та осені огородину їй іноді приносив син ОСОБА_8, ОСОБА_9, за що вона відразу давала йому ту суму грошей яку він казав.

Влітку 2009 року ОСОБА_2 допомагав прибирати оградки на цвинтарі Ольгінського та Чорногорці, за що, за пророблену роботу вона з ним постійно відразу розраховувалася, і саме тоді він бачив в неї мобільний телефон марки "Моторола К-1", брав в руки, дивився, вивчав характеристики, але яка саме вартість цього телефону не запитував.

Коли приходив до неї додому ОСОБА_2 та приносив огородину, то телефон тоді іноді знаходився на столі в коридорі і там же лежали і гроші, але ніколи він нічого не викрав і вона йому довіряла.

10 лютого 2010 року близько 17 год.30 хв. знаходилася вдома. Випила ліки та лягла на ліжко спальної кімнати, в цей час хтось позвонив в дзвінок вхідних дверей, піднялася, вмикнула світло та глянула в глазок, там стояв син ОСОБА_6 - ОСОБА_2. Відкривши вхідні двері, запитала чому він прийшов, на що той почав істеричний плач та крик, та пояснив, що в нього горе, потім вона посадила його на стілець, розташований в коридорі квартири, на відстані близько 1 метру від сумочки в якій знаходився мобільний телефон, та він почав розказувати, що з матір"ю торгували на ринку, і після ринку йшли додому пішки, та по дорозі перед с.Слобода матір збив автомобіль і їй відірвало ногу, розбило голову, ребра і йому потрібні гроші в сумі 300-400 гривень на ліки. ОСОБА_9 був сам і нікого з ним не було. Вона повірила ОСОБА_2, бо він так все правдиво розказував та плакав. На це, вона сказала ОСОБА_2, що в неї грошей немає, адже нещодавно відбула півроку смерті свого чоловіка та напозичалася грошей і йому таких грошей дати немає, але в гаманці є близько 15 гривень, які хотіла йому дати, на що він погодився, тоді пішла в кухню, де взявши гаманець вийшла в коридор. Перебуваючи в приміщенні кухні, їй не було видно, що саме відбувається в коридорі квартири, де і сидів ОСОБА_2. В гаманці знаходилося 20 гривень, чотири купюри по 5 гривень кожна. Коли зайшла в коридор, то в цей час ОСОБА_2 вже відкрив вхідні двері і як вона зрозуміла хотів тікати, вона сказала, чому він тікає, адже принесла йому 20 гривень, на що ОСОБА_2 сказав, що це мало і відмовився взяти, але вона наполягла на цьому пояснивши, щоб він взяв ці гроші, які будуть йому на дорогу, він погодився і взявши через поріг в неї гроші, наче вихватив, залишив квартиру та побіг вниз з п"ятого поверху. Вона закрила вхідні двері та оглянувши  коридор  побачила,  що  немає  мобільного телефону в  сумочці.  А тому зрозуміла, що телефон викрав ОСОБА_2 і тому тікав з квартири.

Відразу зателефонула на приймальне відділення та швидку допомогу Кагарлицької   ЦРЛ та запитала про доставлення з травмами ОСОБА_6, на що їй пояснили, що такого   випадку в них не зареєстровано і ОСОБА_6 з тілесними ушкодженнями не   доставлялась, після чого зателефонувала в міліцію, де також підтвердили про відсутність   факту дорожньо-транспортної пригоди та отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень

Також повідомила чергового міліції про факт викрадення телефону та відразу пішла в Кагарлицький райвідділ міліції де написала письмову заяву про крадіжку. Після чого близько 10 разів телефонувала на номер свого викраденого телефону, але до 4 годин ночі номер був в зоні недосягнення, і лише близько 4 години ночі, слухавку взяв ОСОБА_2 і на її  прохання повернути телефон, він проти викрадення ним мобільного телефону не відмовлявся та пообіцяв повернути його наступного дня, коли приїде з  м. Київ.

13 лютого 2010 року до неї прийшов ОСОБА_2 та просився, щоб вона йому пробачила і він їй мобільний телефон поверне і в усьому розкаюється. Про те, де він саме дів мобільний телефон не розказував, лише сказав, що в нього залишилася лише сім-карта мобільного опертора "Лайф", яку і вилучили працівники міліції.

Раніше у неї з ОСОБА_2 ніяких боргових відносин ніколи не було і немає.

Що стосується цивільного позову, то вона в судовому засіданні цивільний позов уточнила та просить суд стягнути з підсудного ОСОБА_2 шкоду в розмірі 2000 грн.

В зв»язку з тим, що в суду немає сумнівів у правдивості показів підсудного ОСОБА_2, суд вважає за доцільне обмежити обсяг доказів по справі допитом підсудного та дослідженням матеріалів, що характеризують особу підсудного.

 При цьому судом  підсудному ОСОБА_2 роз»яснено наслідки,  передбачені ст.. 299 КПК України щодо обсягу досліджуваних доказів по справі.

- Згідно форми Ф № 1 ОСОБА_2 є громадянином України та народився ІНФОРМАЦІЯ_1

(а.с, 69)

- Згідно вимоги про судимість за № 276 – 19022010\32012, станом на 19.02.2010 року відомостей щодо судимостей чи притягнення до кримінальної відповідальності підсудного ОСОБА_2 немає.

( а.с, 70 )

- По місцю проживання підсудний ОСОБА_2 характеризується з позитивної сторони.

( а.с, 71)

- Згідно довідок підсудний ОСОБА_2 на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, наркологічною та психіатричною допомогою до лікаря- нарколога та лікаря- психіатра не звертався.

(а.с, 73 - 74 )

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненому злочині доведена повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України як умисні, протиправні дії, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, його характеристики та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом»якшує покарання підсудному ОСОБА_2 суд відносить:

-  щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що передбачено п.1 ч.1 ст. 66 КК України;

Обставиною, яка згідно ст..67 КК України обтяжує покарання підсудному ОСОБА_2 ку ОСОБА_1 суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп»ягніння.

Суд вважає, оскільки підсудний ОСОБА_2 скоїв злочин вперше, раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому злочині, потерпіла не бажає застосування покарання, пов»вязане з позбавленням волі, то його подальше виправлення та перевиховання  можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання  в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України з застосуванням положення ст. 75 КК України.

Отже, що стосується виду покарання, то суд вважає за необхідне застосувати до підсудного ОСОБА_2  покарання у виді позбавлення волі, так  як суд вважає, що види покарання у виді штрафу,  виправних робіт, арешту чи обмеження волі з урахування особи підсудного та його характеризуючих обставин, які були досліджені вище судом, не відповідають особі підсудного, сукупності пом»якшуючих обставин, відсутності обставин, які обтяжують покарання підсудного.

Під час обрання виду покарання у вигляді позбавлення волі суд керувався положеннями ст. 65 КК України, де, зокрема, зазначено, що більш суворий вид покарання з числа, передбачених за вчинений злочин, призначається лише в разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Уточнений цивільний позов в справі задоволити в зв»язку з визнанням даного позову підсудним ОСОБА_2, якому роз»яснено процесуальні наслідки визнання позову та стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 2000 грн.

Речовий доказ по справі, - сім – карта мобільного оператора «Лайф», - передати за належністю власнику, потерпілій ОСОБА_3.

Судові витрати по справі відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним:

- за ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання  у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, визначивши іспитовий строк 2 роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 слідуючі обов'язки:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

- періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили залишити бе змін, - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ по справі, - сім – карта мобільного оператора «Лайф», - передати за належністю власнику, потерпілій ОСОБА_3.

Стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2000 грн.

Вирок може бути оскаржено на протязі 15 діб з часу проголошення учасниками процесу а осудженим в той же строк з часу вручення копії вироку до Апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд Київської області.

                                Суддя: