Справа № 2-501/2010

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

     19 квітня 2010 р. Маловисківський районний суд Кіровоградської області                                         в складі: головуючого у справі судді – Глубоченка С.М.

                при секретарі – Ляшенко С.В.

    за участю: позивача     – ОСОБА_1

   та відповідача –  ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та дитини,

Встановив:

11 березня 2010 року позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 250,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття та на її утримання в розмірі 250,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду.

19 квітня 2010 року позивач в порядку ст.31 ЦПК України, не змінюючи підстав і предмету позову, зменшила позовні вимоги і просила суд стягнути на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 250,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття та на її утримання в розмірі 150,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду

В обґрунтування позову вказувала, що вона, перебуваючи в шлюбі з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила сина ОСОБА_3, батьком якої є відповідач, однак останній, матеріальної чи іншої допомоги на утримання дитини не надає.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі і не заперечував проти його задоволення.

Вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню, оскільки відповідно до вимог                 ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 СК України, батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття,  а також, відповідно до ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований                   16.09.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Маловисківського районного управління юстиції Кіровоградської області (а.с.5).

Внаслідок шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син – ОСОБА_3, в свідоцтві про народження якого, батьком зазначений відповідач ОСОБА_2 (а.с.6).

Відповідно до довідки № 2116 від 19.04.2010 року ОСОБА_3,                  ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться на утриманні позивача та проживає разом з нею (а.с.14).

Згідно ч.6 ст.7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.

Мати і батько, відповідно до ч.1 ст.141 СК України мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, відповідно обов'язок по утриманню дитини в рівних частках покладається на її батьків.

Згідно ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. При цьому, право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Визначаючи розмір аліментів, у відповідності до вимог, передбачених ст.182 СК України суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів на утриманні інших дітей, непрацездатних батьків, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач є молодою, працездатною особою, обставин, які б давали право на стягнення аліментів на утримання дитини в меншому розмірі або звільнення від сплати аліментів на утримання дружини суду не навів  і тому,  на переконання суду, спроможний платити аліменти як на утримання сина так і дружини.

Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.ст. 79, 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з  11 березня 2010 року.

У відповідності зі ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10-11, 28-29, 57-60, 158, 179, 185, 208-209, 212, 214-215 ЦПК України,

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини та дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця                          м. Мала Виска Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 аліменти:

 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в твердій грошовій сумі в розмірі 250,00 грн. щомісячно, починаючи з 11 березня 2010 року і до повноліття дитини;

на її утримання в розмірі 150,00 грн. щомісячно, починаючи з 11 березня 2010 року і до досягнення дитиною – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,   трьох років .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі                    51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі              120,00 грн.  

Згідно п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України допустити до негайного виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Кіровоградської області через Маловисківський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

   Суддя                         С.М. Глубоченко