справа № 2-2689-1/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2008 року Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Мазур І.В.
при секретарі Полосенко Г. Л.
з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 представника позивачів ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, яка також представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, 3-тя особа Орган опіки та піклування Святошиниської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права власності та стягнення грошової компенсації та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, яка також представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_2, 3-тя особа Орган опіки та піклування Святошиниської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права власності на квартиру, стягнення грошової компенсації, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_1, яка також представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_2 звернулися до суду з зазначеним позовом, при цьому в судовому засіданні уточнили свої позовні вимоги і суду пояснили, що 21.07.1998р. ними разом з відповідачем по справі ОСОБА_6 приватизована квартира АДРЕСА_1 в рівних частках. Квартира складається з трьох ізольованих кімнат, з котрих дві, а саме площею 17, 2кв. м. та 12, 2кв. м. виділено в користування ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а кімната площею 12, 2кв. м. в користування ОСОБА_6 На підставі рішення’Святошинського райсуду м. Києва від 23.03.2006р. їх було вселено в спірну квартиру 21.03.2008року, тобто через два роки після винесення рішення. Після їх вселення відповідач знову змінив замки і 8.04.2008року було повторно проведено вселення, але після того відповідач знов змінив замки і не впускає їх до квартири. Тобто відповідач постійно чинить перешкоди в користуванні квартирою, не надає їм оригінали документів про право власності на житло. В квартирі з відповідачем вони все одно не зможуть проживати разом. У зв"язку з чим вони вимушені звернутися до суду з даним позовом і просять суд визнати за ними право спільної сумісної власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1. Оскільки вони не можуть користуватися належними їм частками просять стягнути з відповідача на їх користь солідарно грошову компенсацію в розмірі 668250грн., а також судові витрати по справі. В судовому засіданні позивачки також частково визнали позовні вимоги відповідача по зустрічній позовній заяві, а саме не заперечували про визнання за ним права власності на всю спірну квартиру в рахунок отримання від нього належної їм грошової компенсації.
Відповідач позов визнав частково і подав зустрічну позовну заяву, в ході судового процесу представник відповідача уточнив зустрічні позовні вимоги і суду пояснив, що дійсно відповідач є співвласником 1/4 частини спірної квартири. Оскільки між сторонами немає згоди щодо користування даною квартирою просить визнати за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та просить стягнути з нього на користь позивачів вартість квартири 25092грн. 10коп., тобто ту вартість, яка зазначена в довідці-характеристиці Київського міського бюро технічної інвентаризації та
реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна. В своїх позовних вимогах відповідач не просив стягнути з відповідачів на його користь судові витрати по справі, в судовому засіданні представник відповідача також не заявляв позовні вимоги щодо стягнення судових витрат.
3-тя особа просила розглядати позов у відсутність представника.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.
Сторонам по справі на праві спільної часткової власності належить по 1/4 частині квартири АДРЕСА_1. Квартира складається з трьох ізольованих кімнат.
Рішенням Святошинського райсуду м. Києва від 22.03.2006р. в користування позивачам по справі виділено кімнати спірної квартири площею 17, 2кв. м. та 12, 3кв. м. , у користування ОСОБА_6 кімнату площею 12, 2кв. м. Зобов"язано відповідача ОСОБА_6 не чинити перешкод позивачам в користуванні квартирою. Дане рішення набрало законної сили.
Із наданих позивачами актів державного виконавця вбачається, що після набрання рішення законної сили позивачі двічі вселялися в спірну квартиру, але після здійснення вселення відповідач знов змінив замки в квартирі і позивачі позбавлені можливості користуватися належним їм майном.
Згідно ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно ч.2 даної статті якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Позивачі просять визнати за ними право спільної сумісної власності на 3/4 частки квартири. Судом встановлено, що за кожним із них визнано право власності на 1/4 частину квартири.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виділ у натурі 3/4 частки квартири не може бути здійснений. Відповідач ОСОБА_6 по зустрічній позовній заяві просить визнати за ним право власності на всю квартиру. В судовому засіданні представник відповідача не оспорював право власності позивачів на спірну квартиру з урахуванням їх часток в спірній квартирі. Крім того, відповідач ОСОБА_6 в своїх зустрічних позовних вимогах також просив стягнути з нього грошову компенсацію за частку позивачів.
З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що в частині позовних вимог позивачів щодо визнання за ними права спільної сумісної власності на 3/4 частини квартири необхідно відмовити.
В частині позовних вимог позивачів щодо стягнення з відповідача на їх користь грошової компенсації в розмірі 668250грн. суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги відповідача ОСОБА_6 щодо визнання за ним права власності на квартиру, стягнення грошової компенсації з нього на користь позивачів в розмірі 25092грн. 10коп. підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беручть участь у справі.
Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень...
Згідно наданої довідки ТОВ "Сіленіум плюс" ринкова вартість нерухомого майна -квартири АДРЕСА_1 складає 891000грн.(вісімсот дев"яносто одна тисяча гривень), що в еквіваленті по курсу НБУ становить 180000доларів США.
Згідно п."а" п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995року № 20 ( зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998р. № 15) "Про судову практику у справа х за позовами про захист права приватної власності" вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
У зв"язку з чим суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на довідку-характеристику про те, що вартість спірної квартири складає 25092грн. 10коп., яку відповідач згоден сплатити позивачам, тим більше, що вказана не дійсна вартість майна, а балансова вартість за даними ЖЕКа.
Суд також не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що надана позивачами довідка не відповідає дійсності, оскільки будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів представник відповідача суду не надав. У суду немає підстав не довіряти наданій позивачами довідці про дійсну вартість спірної квартири.
З урахуванням суми дійсної вартості квартири і частки кожного із сторін суд вважає, що з відповідача на користь позивачів солідарно з урахуванням їх часток має бути стягнуто грошову коомпенсацію в розмірі 668250 (шістсот шістдесят вісім тисяч двісті п’ятдесят гривень).
Керуючись вимогами ст. ст. 79-81, 88 ЦПК України суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивачів щодо стягнення з відповідача судових витрат по справі. З урахуванням повного задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивачів грошової компенсації та з урахуванням того, що в задоволенні позовних вимог щодо визнання за ними права спільної сумісної власності на 3/4 частини квартири відмовлено, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачів солідарно судовий збір в розмірі 1700грн. та 15грн. за інформаційно-технічне забезпечення.
Суд також вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1683грн., оскільки при подачі зустрічної позовні’ заяви і при уточненні позовних вимог позивач сплатив судовий збір в розмірі 17грн. та за інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 7 грн.50 коп., тобто не доплатив судові витрати по справі.
Керуючись вимогами ст. 328, ч. 1, 2 ст. 364, ст. 392 ЦК України, ч.3 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ст. ст. 86-88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_1, яка також представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_2 до ОСОБА_6 задовольнити часткоов.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_2 солідарно грошову компенсацію в розмірі 668250грн. (шістсот шістдесят вісім тисяч двісті п’ятдесят гривень), а також судові витрати по справі в розмірі 1700грн. та 15грн. за інформаційно-технічне забезпечення, а всього 669965грн.
Зустрічний позов ОСОБА_6 задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_1. Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір в розмірі 1683грн. та на користь УДК у Святошинському районі
м. Києва (код ЕДРПОУ 26077945 р/р 31214259700009 банк ГУДК у м. Києві МФО 820019 ) 22грн.50коп. 3а інформаційно-технічне забезпечення, а всього 1705грн.50коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до районного суду заяви про оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.