Справа № 2-222/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2009 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі: головуючого — судді Сітайло Л. Г. при секретарі - Кравчук О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2008 року позивач звернувся, до суду з позовом про звільнення від сплати заборгованості по аліментам в розмірі З 320, 67 грн. Обгрунтовуючи вимоги зазначив, що рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 31.01.2008 року з нього стягнуто на користь відповідача аліменти на утримання доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Станом на 01.10.2008 року заборгованість по виплаті аліментів становить суму в розмірі 3 320, 67 грн. Беручи до уваги, що він є інвалідом 2 групи та на даний час єдиним джерелом доходу є пенсія, більшу частину якої він витрачає на лікування, просить звільнити його від сплати заборгованості по аліментам,

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснила, що кошти, які стягуються з відповідача, на утримання дітей не відповідають нагальним потребам останніх. Враховуючи, що виконавчий лист пред’явлено до виконання, вчасно, а майновий стан, відповідача з часу винесення рішення, не змінився просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та вивчивши письмові докази, суд приходить до висновку про необгрунтованість позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, відповідно до ст. ст. 181, 183 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються у частці від доходу матері, батька.

Судом встановлено, що рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 31.01.2008 року з відповідача стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини, усіх видів заробітку.

Статтею 197 СК України передбачено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити, його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання, особою, на користь якої присуджено аліменти.

Згідно з довідкою, виданою Головним Управлінням Пенсійного Фонду України в Житомирській області від 20.01.2009 року, заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом, на 01.02.2009 року, за період з 27.11.2007 року по 31.01.2009 року, становить суму в розмір 3 332, 87 грн.

Також з довідки вбачається, що на час звернення позивача з позовом до суду розмір його пенсії, з вирахуванням аліментів становив 417, 55 грн.

В судовому засіданні встановлено, що виконавчий, лист пред’явлено для. виконання вчасно, а затримка в стягненні аліментів з позивача виникла в зв’язку з перенаправлениям останнього за місцем нарахування пенсії позивачу.

Доводи позивача про звільнення від сплати, заборгованості по аліментам в зв’язку з інвалідністю та не можливістю влаштуватися на роботу не приймаються судом до уваги, оскільки позивачу на час прийняття рішення судом про стягнення аліментів вже було встановлено групу інвалідності., яка на даний час не змінилась. Крім того, заборгованість виникла не в зв’язку з тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення, а в зв’язку з перенаправлениям виконавчого листа за заявою позивача.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати та батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини..

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 141, 182, 190 Сімейного кодексу України, ст. ст. 57, 58, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення.