Справа № 2-а-1378/2008
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2008 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сорочко Є.O.,
при секретарі Ясинському С. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області про визнання дій щодо виплати щомісячної пенсії з підвищенням на 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, у меншому розмірі -неправомірними, зобов'язання провести перерахунок вказаної пенсії, стягнення недоплаченої суми пенсії за 2007 рік та про стягнення судових витрат в розмірі 83 грн. 40 коп. Свої вимоги мотивує тим, що він є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсія щомісячно повинна підвищуватися на 30% від мінімальної пенсії за віком. Але, всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії в 2007 році щомісячно протиправно не підвищувався на 30 % мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідачем надіслано письмові заперечення, в яких вони просять відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, оскілки відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було припинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік». Отже, для здійснення виплат повинні бути внесені зміни до Державного бюджету України на 2007 рік або прийняти інший закон, яким би це питання було врегульовано, але жодного нормативного акту на виконання вимог Конституційного Суду не прийнято. Оскільки витрати для виплати надбавки до пенсії дітям війни за 2007 рік законодавством не передбачені, управління ПФУ не може витрачати кошти на цілі, не передбачені законодавством.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
ОСОБА_1 являється дитиною війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 05.01.1990 року та не заперечується відповідачем.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція якого діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд не бере до уваги положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30% від мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Безпідставним також є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , як п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього закону.
Відповідно до п. п. 3 п. 7 Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Посилання відповідача в запереченнях на ст. 4 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що відсутній порядок реалізації ст. 6 цього Закону, який розробляється та реалізовується Кабінетом Міністрів України і який схвалюється Верховною Радою України, а також на відсутність затвердженої величини мінімальної пенсії за віком - також є безпідставними, оскільки захист порушеного права позивача не може залежати від невиконання державними органами покладеними на них обов'язків.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Згідно матеріалів справи позивачем квитанцією № к19/р18 підтверджено лише судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3, 40 грн., судові витрати в сумі 80 грн. ОСОБА_1 документально не підтверджено, а тому не підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області в частині визнання дій управління щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними, необхідно задовольнити оскільки вони є законними та обґрунтованими, також необхідно зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 9.07.2007р. по 31.12.2007р. та виплатити недоплачену суму пенсії ОСОБА_1 на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 9.07.2007р. по 31.12.2007р. В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити. Судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. підлягають стягнення з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області, задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення
пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 9.07.2007 р. по 31.12.2007 р.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області на користь ОСОБА_1 недоплачену суму пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» з 9.07.2007 р. по 31.12.2007 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судових витрат.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.