ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.04.10Справа №2а-704/10/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі колегії суддів:
головуючого судді - Плієвої Н.Г.,
суддів Лотової Ю.В., Майсак О.І.,
при секретарі - Лемешко К.А.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2д-3215 від 13.11.2007
представника відповідача - Хахаліної В.В., довіреність № 05/2/2-69-10 від 02.04.2010
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3
до Генеральної прокуратури України
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи:
ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України, просить визнати дії відповідача по не розгляду скарги від 28.01.10 та не проведенню по цій скарзі перевірки неправомірними та зобов’язати здійснити перевірку відповідно до діючого законодавства.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем до Генеральної прокуратури України була направлена скарга на дії Міністерства юстиції України з проханням провести перевірку та порушити справу про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі –КУпАП) відносно осіб, винних у наданні неповних відомостей на запит. Проте відповідачем, замість проведення перевірки даних, викладених у скарзі та прийняття відповідного рішення у порушення вимог частини 4 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" скарга була спрямована до Міністерства юстиції України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 16.03.2010 було відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 16.03.2010 було закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 13.04.2010.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні оголошувалась перерва.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Крім того просив прийняти окрему ухвалу стосовно порушення Генеральною прокуратурою України вимог діючого законодавства.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, надала письмові заперечення на адміністративний позов. Вважає, що Генеральною прокуратурою України скарга ОСОБА_3 була правомірно направлена на адресу Міністра юстиції України, та заявниці було роз’яснено її право на оскарження відмови або відстрочки задоволення запиту до органу вищого рівня та до суду.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
01.12.2009 ОСОБА_3, звернулась в порядку ст. 32 Закону України «Про інформацію»до Міністерства юстиції України з інформаційним запитом відносно надання письмової інформації з питань експертного забезпечення правосуддя, який був отриманий Міністерством Юстиції України 04.12.2009.
23.01.10 позивачем з Міністерства юстиції України було отримано відповідь за підписом заступника Міністра Богатиря від 14.01.10 вих. № В-37433-36.
Не погодившись із зазначеною відповіддю, позивач 28.01.2010 повторно направила до Міністерства юстиції України скаргу, зазначивши, у чому, на її думку, полягає неповнота відповіді.
Одночасно, 28.01.2010, позивач направила скаргу на порушення Закону України «Про інформацію»посадовими особами Міністерства юстиції України до Генеральної прокуратури України, яка була отримана відповідачем 01.02.2010.
Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про звернення громадян" скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру»прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 статті 6 Закону України «Про прокуратуру»органи прокуратури України захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак; вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.
Наказом Генеральної прокуратури України від 28 грудня 2005 року № 9гн затверджено Інструкцію про порядок розгляду та вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України (далі - Інструкція). Цією Інструкцією встановлюється порядок розгляду і вирішення звернень громадян, службових та інших осіб, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийому громадян, службових та інших осіб у Генеральній прокуратурі України, прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратурах регіонів та Військово-Морських Сил України, міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокуратурах.
Відповідно до п.1.4 розділу 1 Інструкції зверненням є викладена в письмовій або усній формі пропозиція, заява (клопотання), скарга громадянина, народного депутата України, депутата місцевої ради, службової чи іншої особи.
Скарга –це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, інших осіб порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, службових осіб.
Згідно з п. 3.2 розділу 3 Інструкції по кожному зверненню в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій:
- прийнято до розгляду;
- передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури;
- направлено до іншого відомства;
- долучено до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.
Відповідно до п.п. 4.14 розділу 4 Інструкції за підсумками вирішення звернень прокуратурою може бути прийнято одне з таких рішень:
Задоволено - вжито заходів до повного або часткового поновлення прав і законних інтересів заявника. Не може вважатися задоволеним звернення, рішення по якому прийнято не за вимогами громадянина, а результатами виявлених недоліків або порушень закону.
Частково задоволене звернення - звернення, в якому міститься дві чи більше вимог і за результатами перевірки якого не всі з них визнані обґрунтованими.
Повторно задоволене - звернення щодо оскарження відповіді певної прокуратури, за яким приймалося рішення про відмову в задоволенні раніше поданого звернення. При цьому первинне рішення скасовується.
Відхилено - вимоги заявника, викладені у зверненні, визнані необґрунтованими.
Роз'яснено - за зверненням, у якому не містилося прохань про задоволення будь-яких вимог або клопотань, надано роз'яснення з питань правового характеру.
Позивачем у скарзі, спрямованої до Генеральної прокуратури України, ставилося питання про порушення справи про адміністративне правопорушення відносно посадових осіб Міністерства юстиції України.
Як вбачається з матеріалів справи 05.02.2010 за вих. № 0711/1-17903-10 Генеральною прокуратурою України скарга позивача була направлена на адресу Міністра юстиції України Оніщука М.В. за належністю.
Відповідно до положень Указу Президента України від 30.12.1997, № 1396/97 "Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України" вирішення питань про порушення провадження про адміністративні правопорушення до повноважень Міністерства юстиції не відноситься.
У той же час відповідно до положень статті 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 11 частини 1 статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (частина друга статті 127-1, стаття 212-3).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За таких обставин суд вважає неспроможними доводи представника відповідача щодо правомірності направлення скарги ОСОБА_3 від 28.01.2010 на адресу Міністра юстиції України, Генеральна прокуратура України діяла не у спосіб що передбачений Конституцією та Законами України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Судова колегія дійшла висновку, що відповідачем протиправно не було проведено перевірку за фактами, викладеними у скарзі ОСОБА_3, а тому необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду скарги та не проведенню за нею перевірки.
Відповідно до положень статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України постановлення окремої ухвали є правом суду. Суд вважає, що клопотання представника позивача щодо винесення на адресу відповідача окремої ухвали задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 19.04.2010 о 17-00 годин.
На підставі наведеного, керуючись ст. 11, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо не розгляду скарги ОСОБА_3 від 28.01.2010 та не проведенню за скаргою перевірки.
Зобов’язати Генеральну прокуратуру України провести перевірку за скаргою ОСОБА_3 та прийняти відповідне рішення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір за квитанцією б/н від 12.03.2010 платіж № 35/40 у розмірі 03 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий - суддя Н.Г. Плієва
Судді: Ю.В. Лотова
О.І. Майсак