Справа № 22ц-1917 2008 р.    

Категорія 24      

Головуючий у 1-й ін ст. Качмар В.Я.

Доповідач Юхименко А. Г.

Ухвала

                                                                 Іменем України

11 серпня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Юхименка А. Г. Суддів: Мікуш Ю.Р., Монастирецького Д.І. При секретарі: Підлужній К.В. З участю: пред ст. апелянта та третіх осіб розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 квітня 2008 року;

встановила:

Оскаржуваним рішенням в позові ОСОБА_1 до Дрогобицького автосервісного підприємства ДП AT «Львів-Авто» з участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди завданої неналежним виконанням договору зберігання автомобіля відмовлено за безпідставністю позовних вимо г.

Рішення оскаржив позивач ОСОБА_5, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги про стягнення 100000 гривень матеріальної шкоди за викрадений автомобіль та 10000 гривень на відшкодування понесених ним витрат за надання правової допомоги.

При цьому зазначає, що висновки суду не відповідають нормам матеріального та процесуального права, оскільки не враховано показання свідків, що він здав автомобіль на зберігання відповідачу, за що сплатив гроші, а чек не отримав, бо не працювала бухгалтерія, вказане свідчить про те, що його ввели в оману, в подальшому відповідач ухилився від виконання публічного договору, треті особи (охоронники) неналежно виконали свої обов»язки, тому автомобіль було вночі викрадено, а відтак він має право на відшкодування матеріальної шкоди.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, заперечення на скаргу третіх осіб, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід відхилити з наступних мотивів.

Позивач просив відшкодувати матеріальну шкоду, завдану йому відповідачем неналежним виконанням Договору зберігання його автомобіля третіми особами по справі -охоронниками території відповідача, внаслідок чого автомобіль було викрадено в ніч з 1 на 2 липня 2007 року.

Суд прийшов до правильного висновку, що між сторонами 1-2 липня 2007 року Договір зберігання автомобіля не укладався.

Треті особи - охоронники ствердили, що автомобіль позивача на зберігання на територію відповідача ними не приймався.

Підтвердженням вказаного є відсутність письмових доказів: Договору зберігання, чеків (квитанцій) про оплату за зберігання, розписок (жетонів) охоронників про взяття автомобіля на зберігання, в Журналі обліку транспортних засобів прийнятих на зберігання на територію відповідача також відсутні будь-які записи відносно цього автомобіля.

Тут слід зазначити, що належні позивачу інші автомобілі він до 1 липня 2007 року здавав на зберігання відповідачу, з відповідним оформленням, про що є відповідні записи у вказаному Журналі, що свідчить про те, що він знайомий з умовами передачі автомобілів на зберігання відповідачу, тому його покликання на показання в якості свідків своїх знайомих та на випадки прийняття автомобілів на стоянку без відповідного оформлення, судом вірно не взяті до уваги.

Судом правильно визначено правовідносини сторін та матеріальне право, яким вони регулюються, а саме ст. ст..208, 218, 936, 937, 955, 977 ЦК України, норми яких належним чином висвітлено в мотивувальній частині рішення. При цьому покликання апелянта, що між

сторонами існував публічний договір, на законність рішення не впливає, оскільки такий Договір також повинен відповідати нормам вказаного вище матеріального права.

У зв»язку з наведеним, колегія приходить до висновку, що суд правильно відмовив у задоволенні позову, оскільки відповідач не приймав автомобіль позивача на зберігання.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що слідством встановлено осіб, які незаконно заволоділи автомобілем позивача, він у вказаній справі проходить потерпілим, а вина відповідача чи третіх осіб (працівників відповідача) не встановлена.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів;

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.