Справа № 11 - 743/2008 р.

 Категорія ст. 185 ч. 2 КК України

Головуючий 1 інстанції суддя Розумовська О. Г.

Доповідач апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2008 р. Колегія суддів судової палати з кримінальних

справ апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого - судді Ржепецького О.П. Суддів Войтовського С. А.

Гребенюк В.І. При секретарі Брянській Г. Є.

За участю прокурора Кириленка Є.В. засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією прокурора Заводського району м. Миколаєва ОСОБА_3, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 жовтня 2008 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Головіно Кирєєвського району Тульської області Росії, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розведеного, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого:

1) 03.07.1990 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ст. ст. 141 ч. 2, 140 ч.3, 42 КК України із застосуванням ст. 46 - 1 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

2) 18.01.1991 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ст. ст. 117 ч.3, ст. 141 ч. 2, 42, 43 КК України до 8 років 8 місяців позбавлення волі; 06.03.1999 р. звільнений за відбуттям строку покарання;

3) 08.07.2003 р. Заводським районним судом м. Миколаєва за ч. 4 ст. 296 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 20.03.2004 р. звільнений умовно - достроково на 5 місяців 5 днів; -

- засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та з покладенням на нього обов’язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи; повідомляти орган кримінально -виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично заявлятися для реєстрації в орган кримінально -виконавчої системи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (реєстраційний рахунок № 35229001000016, відкритий в ГУДК у Миколаївській області МФО 826013, код ЗКПО 255740110) вартість експертиз в сумі 564, 92 грн.

Згідно вироку ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що він 24 березня 2008 року близько 06.30 год. в приміщенні сауни «Три семерочки» по вул. Пушкінська, 71 в м. Миколаєві, скориставшись відвернутою увагою ОСОБА_5, таємно викрав її майно: мобільний телефон «Самсунг Е - 210» з електронною картою пам’яті об’ємом 512 МБ та карткою мобільного оператора «Джине», спричинивши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 856, 84 грн.

В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, не оспорюючи висновків суду про винність засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину, просить вирок скасувати та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі. Посилається на невідповідність застосування ст. 75 КК України тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого. Вважає, що суд не повною мірою врахував, що ОСОБА_2 не працює, раніше неодноразово судимий за умисні злочини, має не зняту і не погашену в установленому- порядку судимість та може продовжити злочинну діяльність.

Заслухавши доповідача, прокурора Кириленка Є.В. на підтримку апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, заперечення засудженого ОСОБА_2 проти апеляції прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає апеляцію не підлягаючою задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, та кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 185 КК України є вірними і ніким не оскаржуються.

Покарання засудженому ОСОБА_2, як вбачається з вироку, призначено відповідно до вимог ст. ст. 65, 66 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин справи та даних про особу засудженого ОСОБА_2, який характеризується позитивно, вину визнав повністю і розкаявся у вчиненому, має на утриманні неповнолітню дитину, відшкодував спричинені потерпілій збитки.

З урахуванням сукупності викладених обставин, суд першої інстанції, обгрунтовано призначив ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України і прийшов до вірного висновку про можливість звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього певних обов’язків, з числа передбачених ст. 76 КК України.

Посилання апелянта на обтяжуючи покарання ОСОБА_2 обставини - рецидив злочинів та тяжкість вчиненого злочину, які ніби - то врахував суд при призначенні покарання, є без підставними, оскільки у вироку суду відсутні будь - які посилання на наявність обтяжуючих покарання обставин.

Не вбачав таких обставин і прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також і слідчий, який склав обвинувальний висновок, і прокурор Плотніков С. А./ який затвердив обвинувальний висновок, тобто апелянт (а. с. 125 - 126, 111, 114 відповідно).

Крім того, твердження апелянта про тяжкість вчиненого злочину (середньої тяжкості) як про обтяжуючу покарання ОСОБА_2 обставину, є безпідставними, оскільки суперечать вимогам ч.3 ст. 67 КК України, яка забороняє визнавати обтяжуючими покарання обставинами такі, що не зазначені в частині першій цієї статті.

Перелік обтяжуючих покарання обставин є вичерпним і тяжкість злочину, як обставина, що обтяжує покарання, не зазначена в ч. 1 ст. 67 КК України.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції та скасування вироку.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора Заводського району м. Миколаєва Плотнікова С А., який затвердив обвинувальний висновок, , залишити без задоволення, а вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 01 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_2 -без змін.