Справа № 22ц-5828/2008 Головуючий у І. інстанції Руденко М. А.
Категорія 37 Доповідач Приходченко А.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2008 року колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: -
головуючого - Приходченко А.П.
суддів - Красвітної Т.П., Каратаєвої Л.О.
при секретарі - Журавель Ю.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори, ОСОБА_5 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання права власності на частину квартири, про поділ спадкового майна та усунення перешкод в користуванні квартирою , за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, державного' -підприємства з перевезень вантажів та пасажирів Придніпровської залізниці про визнання права користування жилою площею, про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло,
встановила:
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14.01.2008 р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та задоволені позовні вимоги ОСОБА_5 Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/4 частину зазначеної квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8, виділено ОСОБА_5 квартиру в цілому та зобов'язано її компенсувати ОСОБА_4 вартість 1/4 частини квартири, усунено ОСОБА_5 перешкоди у користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_4
Додатковим рішенням цього ж суду від 31.03.2008 р. стягнуто з ОСОБА_4 на
користь держави судовий збір у розмірі 1244 грн.19 коп.
Додатковим рішенням суду від 18.06.2008 р. відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14.01.2008 р. та направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що суд не врахував той факт, що з 1987 р. по 1991 р. ОСОБА_2 постійно була прописана та проживала у спірній квартирі, переїхала до онуки ОСОБА_4 у зв'язку з необхідністю догляду, тому відповідно до п.3 ст. 71 ЖК України мала право на звернення квартири на невизначений строк.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 також просить скасувати рішення Красногвардійського районного Суду м. " Дніпропетровська від 14.01.2008 р. та направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що судом не встановлено, яким чином ОСОБА_5, як спадкоємець другої черги, прийняла спадщину коли є чотири спадкоємці першої черги, яких суд не залучив до участі у справі.
Перевіривши законність та обгрунтованість оскарженого рішення, колегія судів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.
Встановлено, що згідно зі свідоцтвом про право власності на житло однокімнатна квартира АДРЕСА_2 належала ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, який постійно проживав у
Після смерті ОСОБА_8 спадщину прийняли ОСОБА_4 шляхом подачі 05.02.2003 р. заяви до нотаріальної контори та ОСОБА_7, який постійно проживав у спірній квартирі.
Суд обґрунтовано зазначив, що частка ОСОБА_4 у спадщині становить 1/4 частину, а частка ОСОБА_7 складала 3/4 частини спірної квартири.
Після смерті ОСОБА_7 з заявою про прийняття спадщини звернулась
09.05.2005 р. його сестра ОСОБА_5 і 29.08.2005 р. їй було видане свідоцтво про право
на спадщину за законом, але лише на 1/2 частину спірної квартири, тому суд обґрунтовано
визнав за нею додатково право власності на 1/4 частину цієї квартири.
Зважаючи на те, що розподіл квартири в натурі на 1/4 та 3/4 частини неможливий, частка ОСОБА_4 є незначною, суд обґрунтовано відповідно до ст. 365 ЦК України виділив ОСОБА_5 квартиру в цілому, зобов'язав її компенсувати ОСОБА_4 вартість 1/4 частки у розмірі 44873 грн. таким чином припинивши її право на цю частку, та виселив ОСОБА_4 із квартири.
Доводи ОСОБА_4 в апеляційній скарзі про те, що судом не залучено до участі у справі спадкоємців ОСОБА_7 першої черги, на впливають на правильність рішення суду, оскільки вони не зверталися з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини, не звертались до суду також і з заявами про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Судом також встановлено, що син ОСОБА_7 - ОСОБА_9 17.11.2005 р. звертався до Суду з позовом про вирішення питання про спадщину, але 20.02.2006 р. подав заяву про відмову від позову і ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2006 р. провадження у справі було закрите.
Правильним є рішення і в частині відмови ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про визнання права користування жилою площею у спірній квартирі та визнанні недійсним свідоцтва про право власності на квартиру. Судом встановлено, що ОСОБА_2 була знята з реєстрації у спірній квартирі 21.12.1991 р. у зв'язку з переїздом на інше місце проживання в квартиру АДРЕСА_3, де була зареєстрована 23.12.1991 р. Приватизація спірної квартири була здійснена 11.05.1995 р.
За таких обставин суд обґрунтовано прийшов до висновку, що відповідно до вимог ст. 257 ЦК України ОСОБА_2 припустила строк позовної давності. оскільки моменту
зняття з реєстрації не вважала порушеними свої житлові права і не зверталась за їх захистом, тому позов не підлягає задоволенню.
Доводи представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_2 на підставі п. 3 ст. 71 ЖК України має право на збереження права на квартиру, не заслуговують на увагу, оскільки положення зазначеної норми стосуються інших правовідносин. ОСОБА_2 не є особою, що тимчасово відсутня у спірній квартирі, оскільки постійно зареєстрована та проживає в іншій квартирі з 1991 р.
Необгрунтованими є посилання на порушення судом процесуального закону при
об»єднанні в одно провадження позову ОСОБА_2 з позовами ОСОБА_4 та
ОСОБА_5, оскільки всі позови стосуються одного і того ж предмету спору.
Враховуючи наведене, колегія вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія судців
ухвалила:
.
Апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.