Справа № 22ц-1928 2008 р.    

Категорія 46

Головуючий у 1-й ін ст. Мартинишин М. О.

Доповідач Юхименко А. Г.

РІШЕННЯ

 Іменем України

26 серпня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Юхименка А.Г,

Суддів: Мікуш Ю.Р., Петрички П.Ф.    

При секретарі: Гарванко М. М..

З участю:сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 травня 2008 року;

встановила:

Оскаржуваним рішенням в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 від імені якого діє законний представник ОСОБА_3, з участю третьої особи 5-тої Львівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на частку у спільному сумісному майні подружжя відмовлено у зв»язку з пропуском строку позовної давності.

Рішення оскаржила позивач ОСОБА_4, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позов та визнати за нею право власності у спільній сумісній власності подружжя на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, т.я. судом неправильно застосовано норми матеріального права. Не враховано, що спір йде про сумісне майно подружжя, тому слід було керуватись нормами Сімейного кодексу України, а не нормами ст. 257 ЦК України про позовну давність, оскільки позовна давність згідно ст. 72 СК України до вимог про поділ майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя не застосовується, якщо шлюб між ними не розірвано, а такий між ними не розірвано, а припинено внаслідок смерті чоловіка ОСОБА_5. При житті між ними не було спору про спільне майно, квартиру придбано під час перебування в шлюбі, тому вона має право на половину, оскільки частки подружжя є рівними, бо інше не визначено ні домовленістю між ними, ні шлюбним договором.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта та відповідачів, які визнали апеляційну скаргу та право позивача на половину квартири, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що її слід задовольнити, виходячи з наступних мотивів.

З протоколу судового засідання (а.с. 13) вбачається, що відповідач та його законний представник визнавали позов, це ж вони підтвердили в засіданні апеляційної інстанції.

Позов закладено відносно спільного сумісного майна, тому суд не мав підстав застосовувати норми ст. 257 ЦК України (про це відповідачі також не просили), а повинен був керуватись нормами Сімейного кодексу України, зокрема, ст. ст. 60, 63, 69, 70, 72.

Квартиру придбано під час шлюбу позивача з ОСОБА_5 шлюб не розірвано, а припинено у зв»язку з його смертю. До цього він не оспорював право позивача на половину квартири, частки їх є рівними, оскільки з цього питання між подружжям не було ніяких інших домовленостей.

Суд вказаних вимог закону не застосував, а застосував інший закон, тому рішення підлягає скасуванню та в порядку ст. 309 ЦПК України слід ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст. ст. 60, 63, 69, 70 Сімейного кодексу

України, колегія суддів;

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 травня 2008 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у спільній сумісній власності подружжя на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.