Справа № 22ц-1621\08 р.  

Категорія 52

Головуючий у 1 інс. Цюмрак М. Д.

Доповідач: Мікуш Ю.Р

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року серпня місяця 26 дня Колегія суддів судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого - Юхименка А. Г. Суддів: Мікуш Ю.Р., Петричка П.Ф. При секретарі - Гарванко М. М. З участю: сторін.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою головного лікаря Ходорівської районної лікарні Качана А.Ф. на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 04 березня 2008 року, -колегія суддів

встановила:

Оскаржуваним рішенням задоволено позов ОСОБА_4.

Визнано наказ № 19-В від 11.01. 2008 року „Про звільнення з роботи лікаря-рентгенолога ОСОБА_4 незаконним.

Поновлено ОСОБА_4 на посаді лікаря-рентгенолога Ходорівської районної лікарні.

Стягнуто з відповідача Ходорівської районної лікарні середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 1534 грн.39 коп.

Поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.

Рішення суду оскаржив відповідач в особі головного лікаря Ходорівської районної лікарні Качана А.Ф.

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення суду незаконним. Судом неповно з"ясовані обставини справи, визнано встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимо г.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача на підтримання апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги пози" вача та його представника, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги у суду немає.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з видів стягнення: догана або звільнення з роботи.

У пункті 23 Постанови Пленуму ВС України „Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11. 1992 p. № 9 зазначено, що за передбаченими п.3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення, за невиконання без поважних причин обов"язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Для звільнення працівника із зазначених вище підстав на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України, необхідна наявність таких умов, як протиправність дій \або бездіяльносте працівника, його вина, систематичність порушень. При відсутності хоча б однієї з наведених підстав звільнення працівника буде незаконним.

Матеріалами справи та судом встановлено, що ОСОБА_4 на протязі 2007 року тричі притягався до дисциплінарної відповідальності: згідно з наказом № 37-В від 09.03. 2007 року, № 88-В від 05.11. 07 року та № 96-В від 18.12. 2007 року. Всі порушення трудової дисципліни були ідентичними, однак позивачем не оскаржувалися.

Згідно наказу № 19-В від 11.01.2008 року звільнено лікаря-рентгенолога ОСОБА_4 із займаної посади з 14.01.2008 р. по ст. 40 п.3 КЗпП України у зв"язку із систематичним невиконанням без поважних причин посадових обов"язків, неодноразове притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно наказу № 37-В від 09.03.2007 p., наказу № 88-В від 05.11. 2007 p., наказу № 96-В від 18.12. 2007 р.

Підставою є вимога позивача ОСОБА_4 про скасування наказу як незаконного та поновлення його на роботі, оскільки відповідач обгрунтовуючи звільнення його з роботи за п.3 ст. 40 КЗпП України виданими попередньо наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності, порушив ч.2 ст. 149 КЗпП України, яка передбачає, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. В даній ситуації, як вбачається із змісту наказу № 19-В від 11.01.2008 року відповідач за одні і ті ж самі порушення оголосив позивачу догани, а пізніше звільнив його з роботи.

Судом належно проаналізовано акт службового розслідування від 04.01.2008 року та підставно встановлено, що висновки акту про недоліки в роботі позивача є необгрунтованими, упередженими із сторони адміністрації лікарні та такими, що не відповідають вимогам ч.3 ст. 40 КЗпП України в сукупності взятих. Вини позивача ОСОБА_4 немає через неналежну організацію роботи та створення належних умов для роботи самого зав. рентгенвідділом.

Висновки суду відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 307 ч. 1 п.1, 314 ч. 1, п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу головного лікаря Ходорівської районної лікарні Качана А.Ф. відхилити.

Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 04 березня 08 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.