Справа № 22ц-1213/2008

Категорія: 51

 Головуючий у 1 ін ст.: Волоско І.Р.

 Доповідач апел. ін ст.: Бермеса І.В.

УХВАЛА

Іменем України

26 червня 2008 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Каблака П.І.

суддів: Бермеса І.В., Мусіної’Т. Г.

при секретарі Безп’ятко О.І..

з участю ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПП "Продагродім" на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 14 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ПП "Продагродім" про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням суду частково задоволено позов ОСОБА_4 Ухвалено стягнути з ПП "Продагродім" на користь позивача 1982 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу через затримку у видачі трудової книжки. Рішення суду оскаржив ПП "Продагродім".

В апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального права, а тому таке підлягає скасуванню в частині відхилення вимог позивача. Крім цього, зазначає, що виходячи з положень законодавства роботодавець будь-якою ціною зобов’язаний видати трудову книжку працівнику. Працівник ОСОБА_4 пропрацював на підприємстві у відповідача менше 1 (одного) місяця. В день подання заяви про звільнення за власним бажанням був підписаний наказ про звільнення працівника і проведені всі необхідні розрахунки. Видати трудову книжку працівнику ОСОБА_4 не було можливості, оскільки трудова книжка зберігалася в центральному офісі ПП «Продагродім», про що працівник був завчасно повідомлений. В документах, які ОСОБА_4 заповнював при прийомі на роботу було вказано три адреси його місця проживання і декілька телефонних номерів. Відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення трудових, книжок працівників п. 4.2. працівнику ОСОБА_4 був. направлений лист на одну з адрес про необхідність отримання трудової книжки. По телефону з ОСОБА_4 зв’язатися не вдалося. Письмової згоди на пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу ОСОБА_4 підприємству відповідача надано також не було.

А відтак, вищезазначені обставини підтверджують відсутність у позивача дійсного наміру отримати трудову книжку в якій є єдиний запис про стаж роботи в 1 (один) місяць, що підтверджується показами свідків.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідана, пояснення ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, ОСОБА_4, який заперечує проти неї, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному. об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Встановлено, що позивач ОСОБА_4 працював у ПП "Продагродім" з 02.02.2007 року по 07.03.2007 року на посаді продавця-консультанта, звільнений за власним бажанням. Трудова книжка видана йому 18.10.2007 року. Позивач звернувся в суд із позовом про стягнення із відповідача 6000 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу з 07.03. по 01.07.2007 року, який обумовлений несвоєчасною видачею йому трудової книжки, через, що не міг працевлаштуватись на іншу роботу. Лише 01.07.2007 року він працевлаштувався в ПП "Айті-Сфера". де йому була видана нова трудова книжка.

Відповідно до ст. ст. 47, 117 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП України.

Частково задоволюючи позовні вимоги ОСОБА_4. суд виходив із того, що факт несвоєчасної видачі ОСОБА_4 трудової книжки не заперечив і сам представник відповідача, зазначивши, що це зумовлено небажанням позивача отримати свою трудову книжку, однак такі доводи не могли бути прийняті судом до уваги, оскільки жодними доказами не стверджені.

Крім цього, допитані районним судом свідки ствердили, що трудова книжка не могла бути видана позивачу, т.я. така знаходилась в кадровій службі підприємства в м. Києві, і за нею повинен був приїхати ОСОБА_4. або надати доручення на отримання документу, оскільки він цього не зробив, можливості видати йому документ не було.

Проте суд прийшов до вірного висновку, що ці доводи є непереконливими так. як обов’язок видати належно оформлену трудову книжку покладається на роботодавця, який повинен забезпечити виконання норми закону, що ним в даному випадку зроблено не було, чим порушено трудові права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п.1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ПП "Продагродім" відхилити.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 14 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.