Справа № 22ц-792/2008р.

Категорія:- 27

 Головуючий у 1 інстанцікСушко Н.В.

 Доповідач:Бермес І.В.

УХВАЛА

Іменем України 29 травня 2008 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого- Бермеса І.В.,

Суддів: Мусіної’Т. Г., Монастирецького Д.І.,

При секретарі: Калитовська І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 листопада 2007 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення за договором співпраці та позики. -

встановила:

Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_5 задовольнено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_4 в користь позивача 25 000 грн. боргу за договором позики. В позові ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 33 042 грн 90 коп. 3а поставлену друковану продукцію відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави 241 грн.50 коп. судових витрат і 22 грн. 50 коп. 3а інформаційно - техінчне забезпечення розгляду справи, а також стягнуто в користь ОСОБА_5 8 грн. 50 коп. судових витрат і 7 грн. 50 коп. 3а інформаційно -технічне забезпечення.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є частково незаконним, оскільки постановлено з порушенням вимог матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 10.60, 213 ЦК України. Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; недоведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Крім цього, суд в своєму рішенні, дослідивши обставини справи, прийшов до неправильного висновку про те, що позивач в праві вимагати від неї достркового поверення позики в сумі 25 000 грн. По тій причині, що між нею та позивачем склалися напружені відносини, що вбачається з позовної заяви і що є підставою для дострокового погашення боргу по договору позики. Вважає такий висновок суду неправильним, жодних фактичних та правових для дострокового договору позики на суму 25 000 грн., укладеного між нею та позивачем 24.05.2006 року терміном на 2 роки до 24.05.2008 року та стягнення вище вказаної суми у користь позивача у суду не було.

Просить рішення суду в частині стягнення в користь позивача 25 000 грн. по договору позики скасувати та в тій частині ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити, в решти - рішення суду залишити без змін.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що позивач ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, в якому просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідачки за поставлену друковану продукцію в сумі 33 042 грн. 90 коп. та 25 000 грн. за договором позики. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що працює директором ТзОВ „РЕКС -ІНФОРМ’*. засновником якого є Львівське регіональне відділення спілки журналістів України. Позивач також є приватним підприємцем і займається гуртовою реалізацією періодичних видань (газети, журнали). Приблизно з 2001 року він. як приватний підприємець співпрацює з приватним підприємцем ОСОБА_4. На підставі усної домовленості він по мірі виходу періодичних видань надавав їх відповідачці для гуртової та роздрібної реалізації в місті Дрогобич. Гроші за реалізований товар, за виключенням доходу, остання передавала або привозила стабільно. З 2003 року ОСОБА_4 почала допускати заборгованість у проплатах за доставлений товар, пояснюючи це сімейними необхідностями і зобов’язувалась його повернути. Однак, загальний борг відповідачки за отриману друковану продукцію перед позивачем ОСОБА_5 з травня 2006 ркоу становить 33 042 гри. 90 коп.. Через деякий час ОСОБА_4 попросила у позивача в борг ще 25 000 грн. для розвитку бізнесу і для того щоб скоріше віддати попередній борг, про що нею 24 травня 2006 року власноручно була написана розписка. Проте, з моменту утворення такої ‘заборгованості за отриманий товар та моменту отримання грошової позики в сумі 25 000 грн. ОСОБА_4 не тільки не виплачувала йому грошей, а й почала закуповувати товар за готівку безпосередньо в редакціях та його конкурентів. А від так просив позов задоволитив повному об’ємі.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (Позикодавець) передає у власність другій стороні (Позичальникові) грошові кошти, а Позичальник зобов’язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Як вбачається з розписки (а.с. 4). ОСОБА_4 зобов’язується повернути ОСОБА_5 25 000 грн. в термін на 2 роки, тобто до 24 травня 2008 року.

Ухвалюючи рішення в частині задоволення позовних вимог, що стосуються стягнення 25 000 грн. за договором позики, суд прийшов до вірного висновку про те, що таку суму слід стягнути з підстав складення між сторонами напружених відносин, а саме відповідачкою не сплачено борг в сумі 33 042 грн. 90 коп. 3а періодичні видання по договору співпраці, який утворився в наслідок невиконання усної домовленості про щомісячне його погашення.

Не заслуговують на увагу покликання в апеляційній скарзі на те, що правових для дострокового договору позики до 24.05.2008 року та стягнення вище вказаної суми у користь позивача у суду не було, оскільки на даний час строк погашення боргу наступив.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у частині стягнення боргу за поставлену друковану продукцію в сумі 33 042 грн. 90 коп., суд прийшов до вірного висновку, що позивач не уклав з відповідачкою договору на одержання друкованої продукції та її оплати, та не надав цю продукцію по разових накладних, де мав бути відпис відповідачки за одержання друкованої продукції на суму, а також розписки відповідачки про суму боргу.

Рішення суду в цій частині не оскаржується.

Виходячи з вищесказаного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ч. 1 п.1 ст. 307, ч. 1 ст. 308. ч. 1 п.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.