Справа № 22ц-1332/2008

Категорія: 42

 Головуючий у 1 ін ст.:Гулид P.M.

 Доповідач апел. ін ст.: Бермес І.В.

УХВАЛА

 Іменем України

12 червня 2008 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Каблака П.І.

суддів: Бермеса І.В., Мусіної Т. Г.

при секретарі Раб О.В.,

з участю ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 18 лютого 2008 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житлом, шляхом виселення з житлового АДРЕСА_1

встановила:

+Оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_7 задоволено.

Постановлено виселити відповідача ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з житлового приміщення, котре знаходиться в АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_7

Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_6

В апеляційній скарзі покликається на те, що з рішенням суду не згідний, оскільки перш ніж поселитись у житло, він отримав дозвіл від ОСОБА_8, фактичного власника будинку - брата позивачки ОСОБА_7 та здійснив підключення до електромережі, яка через несплату була відключена.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_3 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_7 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом, шляхом виселення покликаючись на те, що згідно свідоцтва про право на спадщину від 08.05.2007 року їй належить на праві власності АДРЕСА_1. Відповідач ОСОБА_6 проживає у спірному будинку без будь яких на це законних підстав, своє проживання вважає законним із підстав усної домовленості з покійним власником будинку ОСОБА_8, який помер у 2006 року, а належних спадкоємців на спадкове майно покійного не виявлено. Крім цього, зазначає, що будинок був у жахливому стані, потребував ремонту, який він провів за власні кошти.

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину від 08.05.2007 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, спадкоємцем спадкового майна ОСОБА_8

В.Л. являється його сестра ОСОБА_7, яка своєчасно та належно прийняла спадщину по закону, згідно вимог ст. 1262 ЦК України.

Згідно довідки № 1578 від 27.07.2007 року, житловий будинок в АДРЕСА_1, належить на праві власності ОСОБА_7, яка юридично вступила у володіння та управління спадковим майном.

Крім цього, районним судом встановлено, що жодних угод найму, піднайму чи оренди спірного житлового приміщення між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 укладено не було які і не укладались в подальшому із позивачкою ОСОБА_7

Факт укладення угоди на споживання електроенергії з боку ОСОБА_9, який прописаний в с. Оброшино, Пустомитівського району Львівської області з 1986 року, не являється підставою для визнання за ним права на житло.

Відповідно до ст. ст. 98, 99, 169 ЖК України, тимчасовий проживач зобов"язаний негайно звільнити займане житлове приміщення, а у випадку відмови - підлягає виселенню на вимогу власника, без надання іншого житла, оскільки самостійного права на займане житло не набуває не залежно від тривалого проживання там.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновківуду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п.1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 18 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.