Справа № 22ц-1506

Категорія - 27

 Головуючий у І інстанції - Лакомська Ж.І.

 Доповідач в апеляційній інстанції- Федоришин А.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2008 року м. Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого - Богонюка М. Я.,
суддів: Шашкіної С. А., Федоришина А.В.,

при секретарі- Раб О.В., з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 1 квітня 2008 року, -

встановила:

оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_1 було задоволено частково і ухвалено про стягнення на його користь із ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» страхового відшкодування у розмірі 17753, 7 грн. та 187, 03 грн. судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Цим же рішенням позов ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було повністю задоволено і вирішено про стягнення на його користь із ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» страхового відшкодування в розмірі 3737, 24 грн. а також 67, 37 грн. судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення оскаржив відповідач ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» і просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

На обгрунтування скарги апелянт зазначає, що підстав для виплати страхового відшкодування ОСОБА_1 не має, оскільки таке зобов’язання вони виконали перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Вигодонабувачем за відповідним договором страхування. Не має ОСОБА_1 права на страхове відшкодування, на думку апелянта, оскільки він порушив п.п. «г», «д» п. 4.2 та п. 5.15.1 цього ж договору страхування, так як він не вживав заходів щодо запобіганню та зменшенню збитків, не забезпечував належні умови зберігання транспортного засобу та не надав їм документ про його реєстрацію.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2. на заперечення доводів апеляційної скарги, представника відповідача -ОСОБА_3 на обгрунтування вимог скарги та представника третьої особи - ОСОБА_4 на їх заперечення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не є обгрунтованою і тому має бути відхиленою, а рішення суду без змін з огляду на викладене нижче.

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин між позивачем, відповідачем та третьою особою, які склались на підставі кредитного договору № 014/08-5/2312-СК, договору застави транспортного засобу та договору добровільного страхування № 0079/ЛВ-002/05, за якими: при настанні страхового випадку Вигодонабувач (ЗАТ «Райффайзен Банк Аваль») має право на отримання страхового відшкодування по застрахованому транспортному засобу в межах непогашених Страхувальником (ОСОБА_1.) перед Вигодонабувачем зобов’язань за кредитним договором, а у разі перевищення суми страхового відшкодування, ця різниця сплачується Страхувальнику (п. 5.15.4 договору добровільного страхування № 0079/ЛВ-002/05).

Так як заборгованість Страхувальника перед Вигодонабувачем за кредитним договором № 014/08-5/2312-СК складає 34326, 3 грн., а сума страхового відшкодування становить 52080 грн. (з врахованою 7% франшизою), то різниця між цими величинами у розмірі 17753, 7 грн. має бути виплачена відповідачем Страхувальнику ОСОБА_7

Таким чином, апеляційне покликання відповідача про повне виконання зобов’язання за договором добровільного страхування не грунтується на зазначеному договорі і на чинному законодавстві, про що правильно зробив висновок суд першої інстанції. Отже, в цій частині апеляційна скарга має бути відхилена.

Оскільки апелянт під час розгляду справи в Личаківському районному суді не навів фактів неналежного зберігання ОСОБА_1 свого автомобіля, невжиття ним заходів щодо запобігання чи зменшення збитків, що є безумовною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, і не надав їх в суді апеляційної інстанції, то апеляційна скарга і в цій частині має бути відхиленою.

Не може бути визнана обгрунтованою апеляція відповідача про те, що ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті страхового відшкодування із-за порушення ним п. 5.15.1 названого вище договору добровільного страхування, так як після настання страхового випадку - викрадення автомобіля - він не зміг надати відповідачу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Як пояснив ОСОБА_1, і суд першої інстанції вірно визнав цей факт поважною причиною неподання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що це свідоцтво знаходилось в автомобілі і було викрадено разом із автомобілем. Жодні заборони чи обмеження зберігати документи на транспортний засіб в автомобілі не випливають із договору страхуванні і не містяться вони в чинному законодавстві.

На підставі наведеного, керуючись п. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 1 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.