Справа № 22ц-2084 2008 р      

Категорія: 45

Головуючий у 1 інстанції: Березюк Г. М.
 Доповідач: Мікуш Ю.Р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року жовтня місяця 27 дня Колегія суддів Судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Юхименка А. Г.

Суддів: Мікуш Ю.Р., Цяцяка Р.П.

При секретарі: Макойді Н.З.

З участю: сторін, адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 13 червня 2008 p., колегія суддів, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 13 червня 2008 року задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, 3-ьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_5.

Визнано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 520814 виданий 06 липня 2006 року Миколаївською міською Радою Львівської області ОСОБА_3 про право власності на земельну ділянку площею 0, 0540 га у АДРЕСА_1 недійсним.

Вирішено зобов’язати Городець ку ОСОБА_6 усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками Вів юрською ОСОБА_7 в АДРЕСА_2 - забрати закопаний бетонний стовпчик на даній стороні огорожі та перечепити дротяну металеву сітку на металевий стовпчик, а на земельній ділянці ОСОБА_5 в АДРЕСА_3 перенести огорожу на 60 см. в сторону своєї земельної ділянки, повернувши в користування ОСОБА_5 13, 4 кв. м. земельної ділянки.

Розмежування земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_8 провести згідно плану меж земельної ділянки кожного відповідно Державних актів на право власності на земельну ділянку.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_3

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення суду незаконним з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи.

Вирішуючи спір, суд не дав оцінки технічному звіту Миколаївської філії обласного центру земельного кадастру по підготовці до приватизації її земельної ділянки у якому є акт встановлення та узгодження меж від 18 жовтня 2005 року, де вказано, що між її земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_5 (лінія А-Б) є металічна огорожа, що відповідає плану встановлення меж технічного звіту і це спростовує твердження ОСОБА_5, що нібито вона після одержання Державного акту від 06.07.2008 року обладнала на межі металеву огорожу. Між її земельною ділянкою та земельною ділянкою ОСОБА_5 огорожа була обладнана ще до приватизації земельної ділянки ОСОБА_9 та до його попередника. Площа земельної ділянки ОСОБА_5 завжди становила при обмірах 0, 0458 га, що відповідає фактичним розмірам його землекористування та розмірам, які зазначені у Державному акті. Інших доказів ні судом не здобуто, ні ОСОБА_5 не представлено.

Судом не взято до уваги схему-план земельної ділянки від 15.08.1955 року, видану Стрийським МБТІ, де зазначено площу земельної ділянки, якою користувалися ще батьки і вона становила 540 кв. м. або 0, 0540 га, що відповідає фактичним її розміром землекористування на сьогоднішній день та розмірам, що зазначені у Державному акті на її прізвище. Судом не взято до уваги рішення другої сесії 5-го скликання Миколаївської міської Ради від 29.06.2006 року № 47 „Про внесення змін у рішення міської ради", де площа земельної ділянки, що підлягає приватизації ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд по АДРЕСА_2 зменшена до 0, 05518 га.

Під час судового слідства члени комісії, зокрема, працівник відділу земельних ресурсів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснили суду, що у жильців чиї присадиби прилягають до вул. Загуменної земельної ділянки менші, ніж у планах тому, що мало місце розширення вул. Загуменної. її ж земельна ділянка не виходить на вул. Загуменну, тому площа її не змінилася і з цим погодилися сусіди та підписали їй акт узгодження меж земельної ділянки. Тому суд безпідставно повірив позивачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що мало місце перенесення стовпців та сітки з метою збільшення розмірів земельної ділянки ОСОБА_3, що не відповідає дійсності.

Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_12 та ОСОБА_5

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_3 та виступ її адвоката ОСОБА_13 на підтримання апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги позивачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та виступ адвоката ОСОБА_2 на заперечення апеляційної скарги, вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, і не може за рішенням суду переходити у розмірах, що перевищують необхідні для їх обслуговування. При цьому право власності на таку земельну ділянку переходить без зміни її цільового призначення.

Як вбачається із матеріалів справи та зібраних доказів, відповідачка ОСОБА_3 являється власником житлового будинку в АДРЕСА_4 і її житловий будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0, 054 га (540 кв. м. ), що відповідає договорам дарування, стверджується актами комісій від 22.11.2005 р. та від 20.11.2005 року Загальна площа земельної ділянки відповідає план-схемі Стрийського МБТІ 1955 року та акту узгодження меж земельних ділянок ОСОБА_4 і ОСОБА_14 від 06.12.2005 року.

Окрім цього, в листі від 22.10.2008 р. виготовленому за дорученням судової колегії апеляційного суду в цивільних справа х, уповноважена комісія Миколаївської міської Ради провела повторні переміри спірних земельних ділянок та зазначила їхні розміри.

Розміри земельної ділянки ОСОБА_3 відповідають розмірам, які зазначені в акті обстеження межі земельної ділянки в АДРЕСА_4 від 06.12.2005 року (а.с. 115) та були покладені в основу Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3 Суміжні землекористувачі ОСОБА_4 та ОСОБА_14 не мали претензій до ОСОБА_3 з приводу проведених обмірів меж землекористування. Тому ОСОБА_3 підставно 06.07.2006 року було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку відповідно до рішення Миколаївської міської Ради.

Щодо земельної ділянки ОСОБА_5, то така згідно актів обміру є меншою на 13, 4 кв. м. як пояснив в суді апеляційної інстанції начальник Миколаївського районного відділення Львівської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру" ОСОБА_15 при обмірах земельної ділянки ОСОБА_5 не було взято до уваги облаштований ним під’їзд до власного магазину, який знаходиться за межами огорожі в той час як раніше він знаходився в контурах земельноїділянки бувшого власника ОСОБА_14, незважаючи на те, що виступ був на громадську дорогу, однак на цьому виступі була побудована господарська будівля, яку ОСОБА_5 зніс, будуючи неподалік хату.

Відповідно до рішення Миколаївської міської Ради від 29.06.2006 року № 47 внесено змінну рішення XX сесії 4-го скликання від 25.10.2005 р. № 859/7 Миколаївської міської Ради та передано у приватну власність - ОСОБА_4 3емельну ділянку площею 0, 05518 га або 551, 8 кв. м., що відповідає комісійному акту обміру даної земельної ділянки, яка зазначена у листі Миколаївської міської Ради від 22.10.2008 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачам у задоволенні їх позовних вимог за безпідставністю.

Відповідно до ст. 309 ч. 1 п.3 ЦПК України підставою для скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення нового є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п.2, 309 ч. 1 п.3, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволити.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 13 червня 2008 року скасувати та постановити нове рішення яким відмовити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у задоволенні їх позовних вимог за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене до Верховного Суду України на протязі 2-х місяців.