Категорія: 23

Справа № 22ц-1396/2008

 Головуючий у 1 ін ст.: Курилець А.Р.

 Доповідач апел. ін ст.: Бермес І.В.

УХВАЛА Іменем України

12 червня 2008 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Каблака П.І.

суддів: Бермеса І.В., Мусіної Т. Г.

при секретарі Раб О.В.,

з участю ОСОБА_3, ОСОБА_4. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Галицької районної адміністрації Львівської міської ради рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 до Галицької районного адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_4, третя особа Львівське комунальне підприємство "Айсберг" про зміну договору найму житлового приміщення, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_3 задоволено. Змінено договір найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_1. Зобов"язано Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради укласти з ОСОБА_5 таОСОБА_4 окремі договори найму, виділивши ОСОБА_5 в користування кімнату 2-2 площею, 29 кв. м., а ОСОБА_4 кімнату 2-3, площею 19, 6 кв. м.

Кухню спільного користування 2-11, площею 17, 6 кв. м., ванне приміщення 2-9, площею 2, 7 кв. м., спільні коридори: Л, 2-1, пл.15, 0 кв. м. і Л, 2-5 пл.17, 5 кв. м. та вбиральню, площею 1, 0 кв. м. залишити в спільному користуванні з іншими наймачами.

Рішення суду оскаржила Галицька районна адміністрація. В апеляційній скарзі покликається на те, що АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності та в силу ст. 63 ЖК України, не може бути самостійним предметом договору найму. А відтак, згідно ст. 104 ЖК України, члени сім’ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім"ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору житлового найму, якщо жилу площу, що припадає на нього може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 ЖК України.

Просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, заперечення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Встановлено, що ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом в інтересах ОСОБА_5 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_4, третя особа ЛКП «Айсберг» про зміну договору найму житлового приміщення.

В обгрунтування позову покликалася на те, що АДРЕСА_1 складається з 2-х житлових кімнат, позначених на поверховому плані 2-2, площею 29 кв. м., 2-3, площею 19, 6 кв. м., кухні спільного користування 2-11, площею 17, 6 кв. м., ванни

спільного користування 2-9, площею 2, 7 кв. м., вбиральні, площею 1 кв. м. та спільних коридорів 2-1, площею 15 кв. м., 2-5, площею 17, 5 кв. м. Житлові кімнати площею 29 кв. м. та 19, 6 кв. м. мають окремі входи у їх приміщення з спільного коридору, тобто є можлива повна ізоляція кімнат. Між наймачами квартири склався порядок користування житловою площею квартири. Так, ОСОБА_5, інвалід 2-ї групи, яка потребує по стороннього догляду, займає і користується житловою площею кімнати 2-2, площею 29 кв. м., а ОСОБА_4 користується кімнатою, площею 19.6 кв. м. Враховуючи вищенаведене, просила суд змінити договір найму житлового приміщення квартири АДРЕСА_1, зобов’язавши ЛКГТ «Айсберг» укласти з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 договори найму, виділивши ОСОБА_5 в користування кімнату 2-2 площею, 29 кв. м., а ОСОБА_4 2-3, площею 19, 6 кв. м. Кухню спільного користування 2-11, площею 17, 6 кв. м., ванне приміщення 2-9, площею 2, 7 кв. м., спільні коридори: 2-1, пл.15, 0 кв. м. і 2-5 пл.17, 5 кв. м. та вбиральню, площею 1, 0 кв. м. залишити в спільному користуванні.

Згідно довідки ЛКП «Айсберг» від 17.03.2004 року (а.с. Ю), 11.10.2006 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_5, основний квартиронаймач - ОСОБА_7 знятий з реєстрації ( помер 12.02.2007 року).

Рішенням цього ж суду від 09.10.2003 року ОСОБА_5 визнана недієздатною та встановлено над нею опіку. Опікуном призначено ОСОБА_3

Задоволюючи позов ОСОБА_3, суд підставно виходив з того, що відповідачка ОСОБА_4 заявлений позов визнала та надала згоду на зміну договору найму спірного житлового приміщення.

Стаття 63 ЖК України, передбачає, що предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв’язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення ( кухня, коридор, комора тощо). Судом першої інстанції встановлено, що кімнати, площею 29 кв. м. та 19, 6 кв. м. можуть бути предметом окремого договору найму, всі члени сім»ї наймача дають згоду на укладення окремих договорів найму.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.

Голослівними є покликання в апеляційній скарзі на те, що квартира перебуває у комунальній власності та в силу ст. 63 ЖК України, не може бути самостійним предметом договору найму.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п.1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 13 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.