Справа № 22ц/ 128  

Категорія 51

Головуючий у суді 1 -ї ін ст. Тарасенко М. П.

Суддя - доповідач Заполовський В.Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Заполовського В.Й.,

суддів   Миніч Т.І., Забродського М. І.,

при секретарі судового засідання Никончук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства ( ВАТ ) „ Малинська паперова фабрика „Вайдман" про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та відкритого акціонерного товариства (ВАТ ) „ Малинська паперова фабрика „Вайдман" на рішення Малипського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2008 року, -

встановила:

У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та просив стягнути з відповідача на свою користь 984, 64грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі.

Посилався на те, що рішенням апеляційного суду Житомирської області від 26 листопада 2007 року він був поновлений на роботі на посаді слюсаря КВША 5 розряду з 05 лютого 2007 року та допущено негайне виконання цього рішення.

26 листопада 2007 року та 05 грудня 2007 року він звернувся із заявою до відповідача про виконання зазначеного рішення суду, яке виконане останнім не було.

19 грудня 2007 року наказом № 444-к він був поновлений на роботі з дня звільнення, а по табелю робочого часу зазначено вихід на роботу з 20 грудня 2007 року.

Тому вважав, що невиконання рішення суду відповідачем було затримано протягом 17 робочих днів (з 27.11.2007 року по 19.12.2007 року ).

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з BAT „ Малинська паперова фабрика „Вайдман" на його користь 521, 28грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, тобто за 9 робочих днів, а також судовий збір в доход держави у розмірі 51грн. і 30грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення його позову в повному обсязі.

Посилається на те, що судом не взято до уваги те, що із заявою про виконання рішення суду про поновлення на роботі він звернувся до відповідача 26 листопада 2007 року, тобто в день ухвалення вказаного судового рішення, про яке було відомо останньому.

Однак рішення суду відповідачем було виконане лише 19.12.2007 року.

В апеляційній скарзі ВАТ „ Малинська паперова фабрика „Вайдман" просить змінити рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог позивачу і стягнути з нього понесені ними судові витрати.

Зазначають, що суд, ухвалюючи рішення, зробив невідповідні обставинам справи висновки, неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема те, що судом не враховано, що питання виконання рішення суду щодо поновлення на роботі позивача на посаді, яка була на той час відсутня в штатному розписі товариства, проведено в межах розумного строку. Видача про це відповідного наказу від 19.12.2007 року не суперечить ст. 235 КЗпП України, оскільки ні трудове законодавство ні інші нормативні акти не містять визначення „ негайне виконання".

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Житомирської області від 26 листопада 2007 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді слюсаря КВПІА ( чергового ) 5 розряду з 05лютого 2007 року та допущено негайне виконання вказаного рішення (а.с. 2-3).

Цим же рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що середній заробіток позивача на момент його звільнення з роботи становив 1332, 22грн.

Статтею 236 КЗпП України визначено, що у разі затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі суд, який розглядав трудовий спір та постановив рішення про поновлення на роботі, має право постановити ухвалу про виплату поновленому працівникові середнього заробітку за весь час затримки виконання рішення до моменту фактичного допущення працівника до виконання попередніх обов’язків.

Згідно ч.2 ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається виконавчий ли ст.

Як встановлено судом, позивач одержав 05 грудня 2007 року копію рішення про поновлення на роботі і виконавчі листи по цьому ж рішенню та направив їх разом із заявою про поновлення на роботі відповідачу поштою, яке було отримано останнім 07.12.2007 року (а.с. 8, 10-11).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що судове рішення повинно виконуватися на підставі виконавчого листа, який видається за волевиявленням особи на користь якої ухвалено рішення (ч.2 ст. 368 ЦПК). При цьому правильно визначив час затримки відповідачем виконання рішення суду про поновлення на роботі позивача (з 07.12. по 19.12.2007 року, що становить 9 робочих днів), стягнувши середній заробіток за вказаний період часу з відповідача на користь позивача. Також правильною є відмова позивачу у позові про стягнення середнього заробітку з 27.11.2007 року до 7.12.2007 року, оскільки він в установленому законом порядку звернувся до відповідача про поновлення на роботі та одержано останнім зазначене звернення з відповідними документами тільки 07.12.2007 року.

Тому доводи позивача є безпідставними.

Безпідставними є і доводи відповідача про те, що судом не враховано, що питання виконання рішення суду щодо поновлення на роботі позивача проведено в межах розумного строку, а видача про це відповідного наказу від 19.11.2007 року не суперечить ст. 235 КЗпП України.

Так, відповідно до вимог ч. 1 п.4 ст. 367 ЦПК України рішення суду про поновлення на роботі позивача допущено до негайного виконання, яке з виконавчим листом та з відповідною заявою позивача було отримано відповідачем 07.12.2007 року. Тому останній мав реальну можливість для негайного виконання зазначеного судового рішення з моменту його одержання, а не з 19.12.2007 року.

Таким чином, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, не містять посилань на порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.

З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни рішення, а тому відхиляє апеляційні скарги та залишає рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та відкритого акціонерного товариства (ВАТ ) „ Малинська паперова фабрика „Вайдман" відхилити.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 13 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.