Справа № 22ц/135

Категорія 31

Головуючий у суді 1-ї ін ст. Кочетов Л. Г.

Доповідач-суддя Малахова Н.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Малахової Н.М.

суддів:   Жизневської А.В.

Матюшенка І.В. при секретарі

судового засідання Жовновській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 6 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про виселення без надання іншого житла,

встановила:

У липні 2008 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Відповідачі вселилися у спірну квартиру як тимчасові жильці за згодою попереднього власника, добровільно звільнити її відмовляються, чим чинять їй перешкоди користуватися власністю.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 6 листопада 2008 року позов задоволено. Виселено ОСОБА_4., ОСОБА_7 та їх неповнолітнього сина зі спірної квартири без надання іншого житла. Стягнуто з ОСОБА_4. та ОСОБА_7 на користь позивачки по 8 грн. судових витрат з кожного.

У апеляційній скарзі апелянти, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вказане рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначають, що при ухвалені рішення судом не прийнято до уваги заповіт, складений на ім’я ОСОБА_4. Вказують, що попередній власник ОСОБА_9 не мала наміру вчиняти договори дарування спірної квартири, тому вони не мають юридичної сили. Суд повинен був задовольнити їх клопотання та викликати до суду ОСОБА_9

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_6 є власником АДРЕСА_1 згідно договорів дарування по 1А частині цієї квартири від 1 жовтня 2004 року та 19 жовтня 2007 року. У спірній квартирі проживають відповідачі, які не є членами її сім’ї, і вселилися у

квартиру зі згоди попереднього власника, добровільно звільнити житло не бажають.      

Зі змісту ст. 383 ЦК України випливає, що власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб.

Згідно положень ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження своїм майном.

Тому, задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що відповідачі, які вселилися у спірну квартиру тимчасово за згодою попереднього..власника, підлягають виселенню без надання іншого житла.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на обгрунтованість прийнятого судом рішення, оскільки договори дарування квартири є чинними, ніким не оспорені. Крім того, складання заповіту на спірну квартиру не є перешкодою щодо розпорядження нею в подальшому шляхом укладання договорів дарування. ОСОБА_9 не є стороною у справі та власником спірної квартири, укладені нею договори дарування не оспорює, тому з’ясування обставин справи щодо захисту прав власності нового власника можливо у її відсутність.

Рішення ухвалено з дотримання норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 6 листопада 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.