Справа № 22ц/108                                                                 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Драч Ю.І.

Категорія 55                                                                    Суддя-доповідач Матюшенко І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Матюшенка І.В. суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.. при секретарі судового засідання Жовновській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира у справі за тіозовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Житомиробленерго" (далі - Товариство) про відновлення порушеного права щодо пільгового використання електричної енергії,

встановила:

У березні 2008 року ОСОБА_3 3вернувся до суду з позовом в якому, посилаючись на положення ст. ст. 22, 48 та 64 Конституції України, якими заборонено звужувати існуючі раніше права особи, просив зобов’язати Товариство поновити його право на пільгове (безоплатне) використання ним електричної енергії обсягом 75 кВт. год. щомісячно. На обгрунтування позову зазначав, що він, як пенсіонер, який раніше працював медичним працівником і проживає в селищі міського типу Попільна, відповідно до положень Основ законодавства України про охорону праці та постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1996 року № 879 „Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" безоплатно користувався електричною енергією у розмірі 75 кВт. год. на сім’ю щомісячно. Проте, з 1 січня 2006 року Товариством послуги з безоплатного користування електроенергією стали надаватися йому у розмірі 30 кВт. год. щомісячно.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 6 листопада 2008 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення його позову. Апелянт зазначає, що судом неповно та необ’єктивно досліджені докази по справі не дано їм належної оцінки та не застосовані до спірних і правовідносин положення ст. 22 Конституції України.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_3 є пенсіонером, який раніше працював медичним працівником в селищі міського типу Попільня і на даний час проживає у цьому населеному пункті.

Відповідно до п. „ї" ч. 1 ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я ОСОБА_3 користується правом на безоплатне користування житлом з освітленням і опаленням. Межі норм з пільг щодо користування елективною енергією були встановлені підпунктом „а" пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1996 року № 879 і становили для позивача 75 кВт. год. щомісячно. Постановою KM України від 31 грудня 2004 року № 1788 до вище вказаної постанови були внесені зміни щодо межі норми безоплатного користування електричною енергією особами, які користуються таким правом згідно чинного законодавства, і у сільській місцевості і селищах міського типу встановлена норма у розмірі ЗО кВт. год. на місяць.

А відтак, висновок суду першої інстанції про правомірність дій Товариства щодо надання позивачу щомісяця безоплатно 30 кВт. год. електричної енергії є вірним.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини і громадянина. Оскільки межі норм щомісячного безоплатного використання електричної енергії для позивача були встановлені не законом а підзаконними актами, а саме, постановами Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1996 року № 879 та від 31 грудня 2004 року № 1788, тому положення ст. 22 Конституції України на них не розповсюджуються а доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на правильність прийнятого судом рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 6 листопада 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у 4касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.