Справа № 22- 4410 /2009

Головуючий у 1-й інстанції: Парамонов М. Л.

Доповідач Кравець В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справа х Апеляційного суду міста Києва

 в складі:

Головуючого: Кравець В.А.

Суддів: Мараєвої Н.Є., Мороз Л.Л.

при секретарі: Козачук О.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Позняки - Жил-Буд» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Позняки-Жил-Буд» про стягнення неустойки (пені) та відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2009 року частково задоволено позов ОСОБА_1 та ухвалено стягнути із ЗАТ «Позняки-Жил-Буд» на користь ОСОБА_1 11131 грн. 67 коп., судові витрати в сумі 141 грн. 31 коп., а всього 11272 грн. 99 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, ЗАТ «Позняки-Жил-Буд» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що суд не застосував положення ч.4 ст. 267 ЦК України, згідно з якою сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі і є підставою для відмови у позові. Згідно зі ст..309 Цивільного процесуального кодексу України, на думку апелянта, зазначені порушення є підставою для скасування або зміни рішення в цій частині.

В судовому засіданні апелянт скаргу підтримав.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді Кравець В.А., пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав:

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для застосування санкцій, передбачених договором, а саме, стягнення пені. При цьому, суд визнав поважним пропуск строку позовної давності та безпідставність його застосування судом для відмови в позові.

Висновок суду відповідає обставинам справи та грунтується на законі.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Позняки-Жил-Буд» про стягнення суми пені у розмірі 11131 грн. 67 коп. та моральної шкоди в розмірі 5000, 00 грн.

 Свої вимоги мотивував тим, що 21.10.2004 року він уклав з відповідачем генеральну угоду про дольову участь у будівництві, відповідно до якої він повністю та вчасно вніс на рахунок відповідача вартість будівництва однокімнатної квартири в сумі 202394 грн. 20 коп., а відповідач зобов»язався побудувати квартиру та після введення будинку в експлуатацію у третьому кварталі 2006 року передати йому необхідні документи для подальшого оформлення свідоцтва про право власності на квартиру. Оскільки відповідач порушив умови договору, квартиру не передав у власність, то відповідно до умов п.9.5. Генеральної угоди, на думку позивача, повинен сплатити інвестору неустойку в розмірі 0, 5% від суми інвестиції (фактично перерахованих коштів) за кожен наступний місяць прострочення;

За період з 01.01.2007 року (за 11 місяців) розмір неустойки складає суму 11131 грн. 67 коп., яку відповідач відмовився сплатити добровільно.

Згідно зі ст., ст.. 526, 623, 624 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, а в разі порушення зобов»язання боржник має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Якщо за порушення зобов»язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ст..549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов »язання.

Таким чином, суд вірного висновку дійшов про невиконання відповідачем своїх зобов»язань по угоді щодо передачі квартири, оскільки сам відповідач не заперечував, що будинок на час розгляду справи у встановленому законом порядку в експлуатацію не введений.

Посилання в апеляційній скарзі на пропуск строку, позовної давності, як на підставу для відмови в позові, не може бути прийнято до уваги, оскільки суд не може погодитись з його пропуском з огляду на звернення до Печерського районного суду м. Києва 27.12. 2007 року з аналогічним позовом у строки, встановлені п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України. Крім того, порушення прав позивача, за захистом якого він звернувся до суду, триває і на час розгляду справи в судах.

Суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.

Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому підстав до його скасування колегія суддів не вбачає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на суть прийнятого рішення не впливають.

Керуючись ст. ст..303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

 Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Лозняки -Жил-Буд» -відхилити.

Рішення Дарницького районного судум. Києва від 11 березня 2009 року в справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути

оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі