Справа № 22-ц-503 2009 року Головуючий в 1-й інстанції Палькова В.М.
Категорія: 23 Доповідач: Пузанова Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року лютого місяця 10 дня колегія суддів судової палати в цивільних справа х Апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Пузанової Л.В.
суддів: Стародубця М. П.,
Фурман Т. Г. при секретарі: Костеннікові Д.В.
з участю адвокатів:: ОСОБА_2,
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представника-адвоката ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_6 до Херсонського міського голови, виконавчого комітету Херсонської міської ради, Херсонської міської ради, управління комунальної власності Херсонської міської ради Дрогобицького Тараса Мироновича про визнання недійсними розпорядження міського голови свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення і договору оренди цього приміщення, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Херсонської міської ради, Дрогобицького Тараса Мироновича про визнання недійсним договору оренди, зазначаючи, що 17.08.2005 року відповідачі уклали між; собою договір оренди комунального майна, а саме: підвального приміщення, розташованого вАДРЕСА_1
Вважаючи, що укладенням даного договору порушені їх права як власників квартир, що розташовані в будинку АДРЕСА_1, а звідси - як співвласників допоміжних приміщень цього будинку, в тому числі підвалу, і посилаючись на те, що спірне нерухоме майно (підвал) переданий в оренду одним із співвласників без згоди решти співвласників, позивачі просили суд визнати недійсним договір оренди підвального приміщення, розташованого за вказаною вище адресою, укладений між відповідачами.
В квітні 2008 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою до Херсонського міського голови, виконкому Херсонської міської ради, Херсонської міської ради, управління комунальної власності Херсонської міської ради про визнання недійсним розпорядження міського голови та свідоцтва про право власності, виданого 16 липня 2004 року управлінням комунальної власності м. Херсона на підтвердження права власності Херсонської міської ради на нежилі приміщення (підвал) загальною площею 63, 1кв. м, що розташовані в АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що розпорядження міського голови від 15.07.2004 року протирічить законодавству України, зокрема Закону України «Про приватизацію державного жилого фонду» та порушує їх права, як співвласників допоміжних приміщень вказаного будинку, позивачі просили суд визнати недійсними розпорядження Херсонського міського голови від 15.07.2004 року № 10б8-р та свідоцтво про право власності на нежиле приміщення (підвал) площею 63.1кв. м в будинку АДРЕСА_1.
В жовтні 2008 року в справу вступив ОСОБА_6, як третя особа, заявивши самостійні вимоги про визнання недійсним розпорядження Херсонського міського голови від 15.07.04 року та свідоцтва про право власності від 16.07.2004 року із підстав, викладених у позовній заяві ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Ухвалами суду наведені вище позовні вимоги об’єднані в одне провадження.
Рішенням суду від 11 грудня 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представник-адвокат ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення заявлених ними вимог, зазначаючи, що висновки суду не відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та суперечать нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили. В судовому засіданні відповідач Дрогобицького Тараса Мироновича та його представник-адвокат ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги не визнали, а рішення суду просили залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що жилий будинок АДРЕСА_1, прийнятий у. комунальну власність Херсонської міської громади відповідно до рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 594 від 31.12.97 року в порядку та на умовах, визначених постановами Кабінету Міністрів України № 222 від 19.02.96 року «Про поетапну передачу в комунальну власність об’єктів соціальної інфраструктури, що належать суб’єктам підприємницької діяльності» та № 891 від 16.11.95 року «Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському керуванні підприємств, установ, організацій» (а.с. 105-111, т.1).
В процесі приватизації квартир у названому будинку об’єднання співвласників багатоквартирного будинку не створювалося.
Під житловим будинком АДРЕСА_1 знаходяться підвальні приміщення площею забудови 677, 3кв. м, частина із яких площею 63, 1кв. м на час виникнення спірних правовідносин була відокремленим від загальної площі приміщенням, власниками квартир не використовувалася, а з 09.06.2004 року розпорядженням міського голови була передана в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_8 для розміщення архіву (а.с. 101-104, т.1).
17 серпня 2005 року, після розірвання договірних відносин з ОСОБА_8 за його заявою, управління комунальної власності м. Херсона уклало з Дрогобицького Тараса Мироновича, (приватним підприємцем) договір оренди комунального майна міської територіальної громади, за умовами якого передало Дрогобицького Тараса Мироновича у строкове платне користування нежиле приміщення в цокольному поверсі будинку АДРЕСА_1, загальною площею 63, 10кв. м для розміщення пункту з консультації молодих підприємців (а.с. 25, т.1).
При укладенні вказаного договору управління комунальної власності м. Херсона діяло на підставі Положення про управління комунальною власністю, затвердженого рішенням Херсонської міської ради 28.05.2004 року, № 558, як уповноважена особа власника переданого в оренду нерухомого майна, а саме -Херсонської міської ради.
Право власності Херсонської міської ради на спірне нежиле приміщення було підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане на підставі розпорядження міського голови від 15.07.2004 року та зареєстроване в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації 19.07.2004 року (а.с. 94 т.1).
Як вбачається із матеріалів справи та пояснень сторін, Херсонська міська рада, вважаючи, що спірне нежиле приміщення належить до комунальної власності, виходила з того, що частина підвального приміщення площею 63, 1кв. м в будинку АДРЕСА_1, є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин, належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду, а тому не було відчужено державою на користь громадян в процесі приватизації державного житлового фонду відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Позивачі ж вважають, що спірне нежиле приміщення є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, відноситься до житлового фонду і належить їм як власникам приватизованих квартир на підставі ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів та належних до них господарських приміщень і споруд (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Поняття допоміжних приміщень багатоквартирного будинку та нежилих приміщень визначені Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ст. 1 цього Закону допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові кімнати, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення -приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин.
За змістом діючого в Україні законодавства, що регулює спірні правовідносини, нежилі приміщення, які є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин і не віднесені до житлового фонду не є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку, а належить власнику будинку, в даному випадку територіальній громаді м. Херсона ( ст. 19 Закону «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 8 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», пункти 40-42 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затв. наказом державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року № 56 з подальшими змінами).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вирішення питання про підставність та обгрунтованість заявлених позивачами вимог залежить від встановлених судом у спірних правовідносинах обставин щодо правового статусу спірного приміщення.
У підтвердження своїх заперечень проти позову відповідач Дрогобицького Тараса Мироновича надав суду копію постанови господарського суду Херсонської області від 18 квітня 2008 року (набрала чинності Об травня 2008 року), ухваленої в справі за позовом приватного підприємця Дрогобицького Тараса Мироновича до Фонду комунального майна Херсонської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити дії.
Вказаною постановою суду Фонд комунального майна м. Херсона зобов’язаний включити нежиле приміщення цокольного поверху загальною площею 63.1кв. м, що знаходиться у АДРЕСА_1 і є предметом спору у даній цивільній справі, до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу на користь приватного підприємця Дрогобицького Тараса Мироновича
При цьому господарський суд, перевіряючи доводи сторін, встановив, що спірне приміщення не є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, а є окремим об’єктом цивільно-правових відносин, який підлягає приватизації на загальних підставах (а.с. 120-124).
Відповідно до ч.3 ст. бі ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи, що обставини щодо правового статусу спірного приміщення встановлені судовим рішенням у господарській справі, що набрало законної сили, у якій брали участь відповідачі Дрогобицького Тараса Мироновича та управління Фонду комунального майна м. Херсона і ці обставини встановлені щодо прав і обов’язків сторін при вирішенні питання про приватизацію приміщення, яке є предметом спору у даній цивільній справі, як нежилого на користь Дрогобицького Тараса Мироновича, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що встановлені судовим рішенням обставини, на яких грунтуються вимоги позивачів, свідчать про необгрунтованість заявлених ними вимог, оскільки нежиле приміщення не відноситься до житлового фонду, не є спільною власністю власників квартир багатоквартирного будинку, а належить на праві власності територіальній громаді міста Херсона, яка через уповноважені на те органи вправі здійснювати розпорядження ним на свій розсуд.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги щодо прав позивачів на спірне нежиле приміщення відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки ці доводи спростовуються судовим рішення, що набрало законної сили і є обов’язковим до виконання на всій території України ( ст. 124 Конституції України, ст. 45 ГПК України).
При вказаних обставинах колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представника-адвоката ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.