УКРАЇНА
Справа № 2-а - 19/ 07
Категорія 36
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2007 року м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд в особі
судді Ракаловича В.М.
при секретарі судового засідання Шевчук О.М.,
з участю представників сторін
розглянувши справу за позовом Житомирського державного експериментального протезноортопедичного підприємства до Виконавчої дирекції Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково недійсним Рішення НОМЕР_1 від 23 січня 2007 року ,-
ВСТАНОВИВ:
Житомирське державне експериментальне протезноортопедичне підприємство пред”явило позов до Виконавчої дирекції Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково недійсним рішення НОМЕР_1 від 23 січня 2007 року. Позивач зазначав, що цим рішенням підприємство було незаконно оштрафовано на 15181 грн.90 коп. , тобто на суму начебто прихованої заробітної плати, виплаченої юристу ОСОБА_1 з 15 жовтня 2004 року , з цих підстав підприємству були додатково нараховані і страхові внески в розмірі 502 грн.09 коп.. Крім того, зазначав позивач, в цьому ж рішенні йдеться про начебто незаконну виплату підприємством 151 грн.82 коп. допомоги по тимчасовій непрацездатності своєму працівникові ОСОБА_2
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі і пояснив, що юрист ОСОБА_1 не є працівником підприємства, з ним було укладено не строковий трудовий договір, а цивільно-правову угоду на юридичне обслуговування підприємства, і відповідно до умов цієї угоди виплачувалась винагорода за виконану роботу з дотриманням вимог чинного законодавства. Доводи відповідача про приховування заробітної плати він вважав надуманими, розцінював їх як наслідок спотворення фактичних обставин справи і помилкового тлумачення законодавства. Щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності представник позивача пояснив, що вона проведена правильно, оскільки нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2, не пов”язаний з виробництвом, підстав для виплати йому допомоги за рахунок Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності, не було.
Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що фактично з юристом ОСОБА_1 було укладено трудовий договір, про що свідчать умови його праці, тому підприємство повинно відповідати за приховування заробітної плати і не нарахування страхових внесків . Нещасний випадок з ОСОБА_2, на думку представника відповідача, помилково кваліфікований як такий, що не пов”язаний з виробництвом, і про це свідчать, зокрема , як самі обставини цього випадку, так їх юридична оцінка з боку технічного інспектора праці апарату Федерації професійних спілок .
Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані ними докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Так, судом встановлено, що Житомирське державне експериментальне протезноортопедичне підприємство уклало з юристом ОСОБА_1 угоду, яку кожна з сторін в цій угоді вважає цивільно-правовою (а.с.42). Суд не входить в оцінку цієї угоди та вважає за даних обставин неприпустимою таку оцінку і з боку відповідача, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.ст.6,627 ЦК, сторони мають право укласти будь-який договір, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства, залишаючись при цьому вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, які, відповідно до ст.ст.213,637 ЦК, можуть бути витлумачені лише ними (сторонами) , або ж судом на вимогу однієї чи двох сторін. В даному ж випадку вказану угоду (договір, правочин) намагається тлумачити відповідач, перевищуючи при цьому свої повноваження.
Висновок про наявність між сторонами в угоді інших правовідносин, ніж ті про які заявили вони самі (сторони), може бути зроблений судом в справі за відповідним позовом заінтересованої особи (про визнання право чину удаваним відповідно до ст.235 ЦК), де одним з відповідачів має обов”язково бути і друга сторона в угоді - юрист ОСОБА_1, оскільки це безпосередньо зачіпає його права та законні інтереси.
Що стосується нещасного випадку з ОСОБА_2, то з приводу нього з дотриманням вимог чинного законодавства складений відповідний акт, який є чинним на час розгляду справи (а.с.36). Згідно цього акту, нещасний випадок не пов”язаний з виробництвом. Підстав для протилежного висновку, незважаючи на доводи представника відповідача, не вбачається. Питання про перегляд вказаного акта, визнання чи невизнання нещасного випадку пов”язаним з виробництвом може бути вирішене за приписом посадової особи органу Держнаглядохоронпраці відповідно до правил пункту 38 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМ України від 25 серпня 2004 року №1112. Судом це питання може вирішуватись по суті лише в разі незгоди з приписом..
За таких обставин, коли оспорене позивачем рішення відповідача в зазначеній частині є протиправним, позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.6,213, 626,627,629,637 ЦК України, Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків та професійних захворювань і аварій на виробництві, ст.ст.158-163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити. Рішення виконавчої дирекції Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з втрати тимчасової працездатності НОМЕР_1 від 23 січня 2007 року визнати незаконним в частині застосування до Житомирського Державного експериментального протезноортопедичного підприємства фінансових санкцій , нарахування страхових внесків та утримання витрат з тимчасової втрати працездатності по фактах виплати страхового відшкодування працівнику підприємства ОСОБА_2 і грошової винагороди юристу ОСОБА_1
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк , постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складання у повному обсязі і подання апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Cуддя В.М. Ракалович