ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
№2 - а-448/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2006 року
12:55
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд
у складі:
головуючого - судді Сапальової Тетяни Валентинівни,
за участю секретаря судового засідання Галянт Ілони Миколаївни,
представника відповідача - Шмирка Ярослава Петровича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2004 - 2006 роки та 1000 грн. моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення з відповідача на користь позивача суми недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником війни, що підтверджується відповідним посвідченням і має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Статтею 14 цього Закону передбачено, що учасникам війни щорічно до 5 травня відповідного року виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Незважаючи на це та без урахування розмірів мінімальних пенсій за віком, які встановлювались на 2004, 2005 та 2006 роки, відповідачем з посиланням на Закони України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, зазначена допомога позивачу за 2004 роки та 2006 роки не виплачувалась взагалі, а за 2005 рік була виплачена в розмірі 50 грн.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІУ мінімальна пенсія за віком у 2004 році була встановлена у розмірі 92,45 грн. Законом України від 23.12.2004р. № 2291-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообо'вязкове державне пенсійне страхування» та Законом України від 25.03.2005р. №2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» мінімальна пенсія за віком у 2005 році встановлена у розмірі 332 грн. Відповідно до Закону України від 20.12.2005р. № 3235-ІУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» мінімальна пенсія за віком встановлена у розмірі 359 грн.
Таким чином, сума щорічної разової грошової допомоги учасникам війни за 3 роки має складати:
У 2004 році - 92,45х3=277,35 грн.
У 2005 році - 332,00х3=996,00 грн.
У 2006 році - 359,00х3=1077,00 грн.
Тобто, загальна сума щорічної разової грошової допомоги становить 2350,35 грн., а недоплачена сума допомоги становить 2300,35 грн. (2350,35грн. -50 грн.).
№2-а-448/07
В зв'язку з цим позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги за 2005 рік та невиплачену їй щорічну разову грошову допомогу за 2004, 2006 роки, а також стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
В судове засідання позивач у справі не з'явилася, але письмово повідомила суд про те, щоб справу слухати у її відсутність.
Представник відповідача під час слухання справи проти позову заперечував, мотивуючи це тим, що розміри щорічної разової допомоги на відповідні роки були встановлені законами України «Про державний бюджет».
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника відповідача суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником війни, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.04.2002 року.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків.
У зазначений позивачем період дія статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» призупинялася законами України про Державний бюджет на відповідні роки в частині визначення розмірів виплат вищезазначеної допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно зі ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні забов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.
У 2006 році розмір виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам війни становив 50 грн. відповідно до ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Згідно з наданою довідкою (а. с. 7) управлінням праці та соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації у 2004-2006 роках щорічна разова грошова допомога позивачу не виплачувалась взагалі, а в 2005 р. була виплачена в сумі 50 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що управління праці та соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області повинно виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику війни за 2006 рік у розмірі, встановленому чинним в той період Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Стосовно вимог позивача в частині стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги учасникам війни за 2004-2005 р.р., суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з підстав пропущення строку звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.
Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Виплати разової грошової допомоги учасникам війни здійснюються щорічно до 5 травня у порядку, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 1 вересня 2005 року. До набрання чинності зазначеного Кодексу судовий захист порушених органами влади прав здійснювався у порядку, передбаченому Главою 31-А ЦПК України (1963 р.), статтею 232 якої передбачено двомісячний строк звернення до суду.
Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки вони належно не обґрунтовані, суду не надано відповідних доказів на підтвердження цих вимог.
Судові витрати компенсуються за рахунок держави, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений відповідно до ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ч. 2 ст. 99, п. 2 ч. 1 ст. 128, ст.ст. 158 - 163, 186, 254 КАС України,
п о с т а н о в и в :
позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику війни за 2006 рік у розмірі, встановленому чинним в той період Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Відшкодування судових витрат віднести за рахунок держави.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя
- Номер: 6-а/281/243/19
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2-А-448/07
- Суд: Лугинський районний суд Житомирської області
- Суддя: Сапальова Т.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.11.2019
- Дата етапу: 06.12.2019
- Номер: 2-аво/281/8/20
- Опис:
- Тип справи: на заяву у адміністративних справах (2-асз, 2-ар, 2-аво, 2-адр, 2-азз, 2-аі)
- Номер справи: 2-А-448/07
- Суд: Лугинський районний суд Житомирської області
- Суддя: Сапальова Т.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.10.2020
- Дата етапу: 05.10.2020