Справа № 22ц-20195/2009 Головуючий в першій інстанції Тимошенко Т.І.
Категорія № 26 (4) Доповідач Митрофанова Л.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого: судді Митрофанової Л.В.
суддів: Соколан Н.О., Михайлів Л.В.
при секргтгрі: Бондаренко І.B. за участю: представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. - Кривому Розі Дніпропетровської області -Овсянікова Іллі Володимировича, позивача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 травня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», відділення виконавчої дирекції Ф.онду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим) виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації, -
ВСТАНОВИЛА:
29 грудня 2005 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (далі ВАТ «Суха Балка»), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі (Відділення фонду) про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим) виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації та просив стягнути з ВАТ «Суха Балка» недоплату щомісячних виплат по відшкодуванню шкоду в сумі 3410, 04 гри., компенсацію в сумі 1810, 35 грн., з Відділення фонду недоплату по щомісячним страховим виплатам в сумі 4096, 47 грн. та щомісячні страхові виплати в сумі 384, 65 грн. починаючи з 01.12.2005 року до зміни обставин, які тягнуть перерахунок цих виплат.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено в повному обсязі.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.10.2007 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 05 березня 2007 року скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи в суді першої інстанції позивач подав заяву про залишення без розгляду його позовних вимог до ВАТ «Суха Балка», відмова прийнята ухвалою суду від 29 травня 2008 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 травня 2008 року по sob ОСОБА_6 до Відділення фонду задоволено. Стягнуто з Відділення фонду на користь ОСОБА_5 недоплачу но щомісячним страховим виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 29.12.2002 року по 01.12.2005 року в сумі 2979, 83 гри. та щомісячні страхові виплати в сумі 640, 48 гри. починаючи з 01.12.2005 року до зміни обставин, які тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.
В апеляційній скарзі Відділення фонду ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки рішення ухвалене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідно до вимог ч. 2 ст. 311 ЦПК України - «Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов’язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи», апеляційна інстанція в ухвалі від 17.10.2007 року скасовуючи рішення суду по вказаній цивільній справі від 05 березня 2007 року, зокрема, направляла справу на новий розгляд на підставі того, що судом не перевірено чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати на підприємстві, проте при новому розгляді справи суд першої інстанції вказівки апеляційного суду не виконав. Окрім того, змінюючи розмір щомісячних виплат, суд першої інстанції не перевірив, не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів середня заробітна плата не збільшилася у зв’язку із зміною структури заробітної плати; чеправильно застосував п. 28 "Про відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), суд не звернув уваги, що відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду соціального страхування на дату проведення перерахунку відповідно до п 3.7.2 Порядку № 83 «Про призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22.12.2005 року». Крім того, відділення Фонду безпідставно залучено до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи, також судом не враховано, що перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати профпрацездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював у відповідача тривалий час у шкідливих умовах праці на посаді прохідника, у результаті чого отримав професійне захворювання. Згідно висновку МСЕК від 08.08.1994 року йому встановлено 30% втрати професійної працездатності, при наступних переоглядах ступінь втрати профпрацездатності змінювався та висновком МСЕК від 01, 08.2005 року позивачу встановлено 25% на період з 01.08.2005 року по 01.08.2006 року включно.
У зв’язку із цим ВАТ «Суха Балка» проводились виплати відшкодування шкоди, які до 01.01.1996 року позивач вважає вірними, проте розраховуючи розмір відшкодування шкоди з 01.01.1996 року ВАТ «Суха Балка» застосувало не всі коефіцієнти, які запроваджувалися на підприємстві для підвищення тарифних ставок та окладів, тому спір виник з приводу неправильного застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і посадових окладів до сум відшкодування шкоди з 0-1.01.1996., що потягло неправильне нарахування та виплату рєгресних сум підприємством та страхових сум, які виплачує відділення Фонду з 01.04.2001р.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що при перерахунку позивачеві сум відшкодування шкоди підприємство не застосувало коефіцієнти росту тарифних ставок і посадових окладів 2.5 з 01.01.1996 року, встановлених спільними постановами дирекції і профспілкового комітету підприємства та наказів по ВАТ «Суха Балка», що в подальшому призвело до заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування шкоди та несвоєчасній виплаті частини щомісячних платежів відшкодування шкоди.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна виходячи із наступного.
Відповідно до п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року в редакції зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 18.07.1994 року, що діяла до 03.10.1997 року, перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводиться у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.
Положення про перерахунок’ сум відшкодування шкоди передбачено Галузевими угодами між Міністерством промислової політики України та добровільними об’єднаннями і ЦК профспілок на 1995 - 2000 pp., а саме: роботодавець проводить перерахунок відшкодування шкоди, пов’язаної з виконанням трудових обов’язків "одночасно з підвищенням на підприємстві тарифних ставок та посадових окладів на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати за даною професією.
Таким чином, діючими на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правовими актами визначено порядок нарахування та перерахунку сум відшкодування шкоди працівникові у зв’язку із ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків.
Госпрозрахункові підприємства, виходячи із своїх фінансових можливостей, самостійно визначають зростання коефіцієнтів тарифних ставок (посадових окладів) та терміни їхнього запровадження відповідно до фінансових, можливостей та граничного розміру коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів, вказаних в Постановах КМУ за погодженням із профспілковими органами підприємства, що відповідно відзначалося в Спільних Постановах адміністрації та профспілкових організацій, які встановлювали розмір підвищення тарифних ставок та посадових окладів.
Відповідно до наказів по підприємству, проводився перерахунок сум відшкодування шкоди позивачу, заподіяної внаслідок ушкодження здоров’я при виконання ним трудових обов’язків.
Суд перерахував призначені підприємством суми відшкодування шкоди позивачеві, починаючи з 01.01.1996 року по 01.04.2001 року і не врахував, що ВАТ «Суха Балка» в межах своїх повноважень та виходячи із фінансових можливостей визначило розмір коефіцієнта зростання тарифних ставок та збільшило розмір відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати.
Відповідно сумісної Постанови адміністрації і профспілкової адміністрації від 28.12.1995р. № 1982 від 01.01.1996р. основна заробітна плата по підприємству була підвищена на коефіцієнт 2, 5 і в межах маючого фонду споживання і підприємство знайшло можливість збільшити суми відшкодування шкоди в 1, 25 рази, але без збільшення фактичної заробітної плати.
За оспорюваний період з 01.01.1996р. по 01.04.2001р. підприємство перерахувало суми відшкодування шкоди позивачу на коефіцієнти фактичного збільшення заробітної плати, що не суперечать закону, оскільки заробітна плата на підприємстві, у тому числі за професією позивача збільшилася саме на них..
При цьому судом першої інстанції не надано оцінки тому, що позивачем не наведено жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог щодо фактичного підвищення заробітної плати за оспорюваний період на зазначені ним коефіцієнти, у зв’язку із чим колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для перерахунку виплат відшкодування шкоди ОСОБА_5
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що підстав для перерахунку сум втраченого заробітку у зв’язку з ушкодженням здоров’я позивачеві починаючи з 01.01.1996 року не має.
Оскільки на час передачі особової справи до Відділення фонду ВАТ «Суха Балка» правильно визначив розмір регресних виплат, то у суду першої інстанції не було підстав для перерахунку страхових виплат з 01.04.2001 року та стягнення заборгованості.
Відділенням Фонду проводилися перерахування щомісячних страхових виплат позивачу відповідно до постанов правління Фонду: від 14.03.2002 року ( коефіцієнт 1, 193), від 04.03.2003 року (коефіцієнт 1, 182), від 24.02.2004 року (коефіцієнт 1, 152), від 25.02.2005 року ( коефіцієнт 1, 238), і проведений перерахунок належних ОСОБА_5, страхових виплат грунтується на законі.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог щодо фактичного підвищення заробітної плати за оспорюваний період, у зв’язку з чим у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимо г.
Враховуючи викладене, оскільки при вирішенні спору неправильно застосовані норми матеріального права та має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню з підстав, передбачених п. п.3, 4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5
Круючись ст. 303, 307, п. п. 3, 4 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 травня 2008 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_5 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення заборгованості по щомісячним (страховим) виплатам відшкодування шкоди -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.