Справа 22ц- 20055/2009 Головуючий у 1-ій інстанції Тимошенко Т.І.
Категорія /46/ (1) Доповідач Турік В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого-судді НЕКЛЕСИ В.І. суддів ТУРІК В.П., САВІНОЇ Г. О. при секретарі Куреденко О.П.
за участю позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 21 липня 2008 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа відділ опіки та піклування виконкому Жовтневої районної у місті ради про звільнення від заборгованості по аліментам та визначення місця проживання дитини,
встановила:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам та визначення місця проживання дитини, посилаючись на те, що він перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає з ним та знаходиться на його утриманні. 26.09.2004 р. з нього на користь відповідачки було стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітної плати. В 2006 році шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу дитина стала проживати разом з ним за адресою проживання його батьків. Оскільки він передавав гроші відповідачці в рахунок сплати аліментів в добровільному порядку, остання не надавала виконавчий лист до виконавчої служби протягом трьох років. В теперішній час його викликали до виконавчої служби через наявну заборгованість по аліментам в сумі 8584, 80 грн. Вважає, що дана заборгованість нарахована неправомірно, та оскільки дитина проживає разом з ним, а мати-відповідач по справі ОСОБА_4 не виконує своїх батьківських обов*язків, не піклується дитиною, не займається її вихованням, не створює умов для проживання дитини, просив суд звільнити його від заборгованості по аліментам та визначити місце проживання дитини разом з ним за адресою АДРЕСА_1.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 21 липня 2008 року в позові ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення, посилаючись на те, що воно є незаконним, постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що суд неправильно дійшов до висновку, що батьки в рівній мірі беруть участь у вихованні дитини та догляду за нею. Також, відмовляючи йому в позові про звільнення від сплати заборгованості по аліментам суд не взяв до уваги, що дитина проживала разом з ним та була на його утриманні. При вирішенні спору, суд не взяв до уваги характеристики на відповідачку та витяг з протоколу засідання ради опіки та піклування виконкому Жовтневої районної у місті ради від 13.03.2007 року, також судом проігноровано пояснення представника Ради опіки та піклування виконкому Жовтневої районної у місті ради ОСОБА_6
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступ лих підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 1993 по 24.10.2006 року.
Від спільного життя мають неповнолітню доньку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 26.09. 2004 року з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку на утримання доньки до її повноліття.
Відповідно до довідки державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Кривого Рогу від 15.02.2007 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів складає 8584, 80 грн.
Відповідно до 4.2, ч.3 ст. 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв*язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред*явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам з огляду на те, що не наведено підстав, передбачених ct.197.CK України для звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам.
Відповідно до ст. 161 ч. 1 СК України мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору, щодо місця проживання дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обовязків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров *я та інші обставини, що мають істотне значення.
В апеляційному суді встановлено, що дитина - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір*ю ОСОБА_4 Відповідач ОСОБА_4 має задовільні житлові умови для проживання дитини, працює, має постійний заробіток, характеризується позитивно.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в позові ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з ним з огляду на ставлення матері ОСОБА_4 до виконання своїх батьківських обов*язків, особисту прихильність дитини, вік дитини, також, що вона - дівчинка.
Відповідно до Декларації прав дитини, дитина може бути розлучена з матір*ю тільки в виняткових ситуаціях.
Представник органу опіки і піклування в апеляційному суді висловила свою думку щодо проживання дитини з батьком, однак колегія суддів в сукупності доказів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відмову в позові ОСОБА_2 в частині визначення місця проживання малолітньої доньки з ним. Доводи апеляційної скарги щодо проживання дитини з позивачем та утримання ним доньки, а також щодо негативних характеристик відповідача ОСОБА_4, у зв*язку з чим вона негативно впливає на виховання дитини, є безпідставними.
Посилання позивача на те, що заборгованість по аліментам виникла через непред*явлення виконавчого листа без поважної причини, спростовуються матеріалами справи.
Інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.
За таких обставин колегія суддів підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачає.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов*язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.
Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 21 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.