Справа № 22ц-2014/2010р. Головуючий в 1 інстанції: Стахова Н.В.
Категорія_________ Доповідач: Коротенко Є.В.
У Х В А Л А
Іменем України
27 квітня 2010 року
Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого – судді Коротенка Є.В.
суддів- Медведєва А.М., Фарятьєва С.О.
при секретарі – Глазковій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 25 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки „Лисичанська кредитна спілка” про стягнення додаткового пайового внеску та виключення з членів Кредитної спілки „Лисичанська кредитна спілка”,
встановила:
В жовтні 2009 року позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи його тим, що з 27.05.2008 року є членом КС «Лисичанська кредитна спілка», на рахунок якої був внесений додатковий пайовий внесок у сумі 10000 гри. з відсотковою ставкою 20% річних.
Крім того нею:
- 08.07.2008 року був внесений додатковий пайовий внесок у сумі 4186 грн. та отримані проценти в сумі 186 грн.30 коп;
- 07.10.2008 року був внесений додатковий пайовий внесок в сумі 696 грн.80 коп. та отримані проценти в сумі 696 грн.80 коп.;
- 08.01.2009 року був внесений додатковий пайовий внесок в сумі 747 грн.60 коп. і в сумі 6000 грн. та отримані проценти у сумі 747 грн.60 коп.
- 29.04.2009 року були отримані проценти в сумі 4300 грн.
- 29.05.2009 року були отримані проценти в сумі 3000 грн.
Оскільки КС «Лисичанська кредитна спілка» у повному обсязі грошові кошти по пайовому внеску не повертає, просила суд (з урахуванням уточнених позовних вимог) стягнути з відповідача на її користь грошові кошти по пайовому внеску члена КС «Лисичанська кредитна спілка» в розмірі 14330 грн. 70 коп. та зобов’язати відповідача виключити її з членів КС «Лисичанська кредитна спілка».
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 25 грудня 2009 року в задоволенні зазначеного позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням місцевого суду, позивачка звернулась з апеляційною скаргою на нього, вважає його незаконним, необгрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, відповідно до ч.7 статті 10 Закону України «Про кредитні спілки» та п. 17.9 ст. 17 Статуту кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» у разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальним зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором. Дохід на пайові внески члена виплачується йому згідно з відповідними положеннями кредитної спілки.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про кредитні спілки» члени кредитної спілки мають право вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки .
Пункт 17.5 статті 17 Статуту кредитної спілки «Лисичанська кредитна спілка» встановлює, що кожен член кредитної спілки має право в будь-який час вийти з кредитної спілки за власним бажанням. Для цього він повинен надати письмову заяву до правління про добровільний вихід з кредитної спілки . Правління передає цю заяву до спостережної ради разом із повною інформацією про внески та вклади члена, належний йому дохід та отримані ним кредити, а також іншою необхідною інформацїєю. Спостережна рада або правління (у разі делегування йому цього повноваження) на найближчому засіданні повинна розглянути заяву члена кредитної спілки та прийняти рішення про припинення його членства.
Відповідно до п.п.2.4 п.2 Положення про фінансове управління кредитної спілки „Лисичанська кредитна спілка” підставою для повернення додаткових пайових внесків є пр ипинення членства у кредитній спілці , незважаючи на дотримання кредитною спілкою фінансових нормативів, встановлених рішенням Державної комісії з регулювання ринків ф інансових послуг та/або рішеннями органів управління кредитної спілки. При цьому, повернення додаткового пайового внеску члена кредитної спілки провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць, після прийняття уповноваженим на прийняття такого рішення органу управління кредитної спілки відповідного рішення.
Із системного аналізу вищезазначених норм убачається, що повернення додаткових пайових внесків можливе виключно за умови припинення особою членства у кредитній спілці, а пунктом 17.5 статті 17 Статуту КС «Лисичанська кредитна спілка» чітко встановлений порядок виходу з кредитної спілки за власним бажанням, який ініціюється безпосередньо особою шляхом надання відповідної письмової заяви до правління про добровільний вихід з кредитної спілки.
Оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази подання ОСОБА_2 до КС „Лисичанська кредитна спілка” письмової заяви до правління про добровільний вихід з кредитної спілки, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про недотримання позивачкою встановленого порядку припинення членства у кредитній спілці та, відповідно, про відсутність підстав для повернення ОСОБА_2 грошових коштів по пайовому внеску.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, будь-яких належних доказів на підтвердження своїх доводів позивач суду не надав, тому судом першої інстанції постановлене правильне по суті і справедливе рішення.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне роз’яснити ОСОБА_2 її право на звернення, в порядку п.17.5 ст.17 Статуту КС «Лисичанська кредитна спілка», з письмовою заявою до правління КС „Лисичанська кредитна спілка” про добровільний вихід з кредитної спілки з послідуючою вимогою про повернення додаткових пайових внесків.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.304, п.1 ст.307, 308, 314-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 25 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до Кредитної спілки „Лисичанська кредитна спілка” про стягнення додаткового пайового внеску та виключення з членів Кредитної спілки „Лисичанська кредитна спілка” відхилити.
Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 25 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, однак її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: