№ 2-a-1\07 p.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2007 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В., при секретареві ХИМЕНКО І.І.,
за участю скаржниці ОСОБА_1, її представника - адвоката ОСОБА_2, державного виконавця Державної виконавчої служби в Новомиргородському районі Ч., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргоюОСОБА_1, на постанову про накладення штрафу та на дії державного виконавця Державної виконавчої служби в Новомиргородському районі Ч.,
ВСТАНОВИВ :
У травні 2006 р. у Новомиргородський районний суд надійшла скарга ОСОБА_1, на постанову про накладення штрафу та на дії державного виконавця Державної виконавчої служби в Новомиргородському районі Ч.,
Скаржниця вказала, що за рішенням Новомиргородського районного суду від 07.07.2004 р. було задоволено позов ОСОБА_3, до АТЗТ МР" про витребування акцій та зобов'язано Новомиргородське АТЗТ "Р" включити ОСОБА_3, до першого реєстру власників іменних цінних паперів акціонерів Новомиргородського АТЗТ "Р", видати їй 106,6 штук простих іменних акцій (сертифікатів акцій) на загальну суму 3.283,28 грн., що складає 13,51% статутного фонду, та невідкладно передати незалежному реєстратору ЗАТ "К" необхідні документи для внесення до зазначеного реєстру прізвища позивачки.
Вважаючи, що виконати рішення неможливо, вона 24.03.2005 р. повідомила про це державного виконавця.
Не розуміючи яким чином треба виконувати таке рішення суду, скаржниця у подальшому неодноразово зверталася до державного виконавця з проханням дати відповідні роз'яснення, а також зупинити виконавче провадження через не встановлення місця перебування стягувачки.
Проте постановою від 10.05.2006 р. державний виконавець Ч., на підставі ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" наклав на неї штраф у сумі 170 грн. за невиконання без поважних причин зазначеного рішення суду.
Посилаючись на ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 383-384 ЦПК України, просить суд скасувати постанову державного виконавця від 10.05.2006 р. про накладення на неї штрафу та зобов'язати державного виконавця Ч., дати їй роз'яснення, які конкретно дії і яким чином вона повинна виконати для виконання рішення суду від 07.07.2004 p., а також зупинити виконавче провадження у зазначеній справі.
За ухвалою районного суду від 12.01.2007 р. було закрите провадження у справі за скаргою ОСОБА_1, на постанову про накладення штрафу та на дії державного виконавця Державної виконавчої служби в Новомиргородському районі Ч., у частині покладення зобов'язання на державного виконавця Ч., зупинити виконавче провадження та надати роз'яснення з приводу виконання рішення суду від 07.07.2004 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, до Новомиргородського АТЗТ "Р" про витребування акцій у зв'язку з відмовою скаржниці від частини власних вимог та прийняття відмови судом.
У судовому засіданні скаржниця ОСОБА_1, та її представник ОСОБА_2, підтримали вимоги щодо скасування постанови про накладення штрафу, посилаючись на обставини, викладені у скарзі.
Представники суб'єкта оскарження Ц., та Ч., з доводами скарги не погодилися, бо вважають дії державного виконавця законними і обґрунтованими.
Ознайомившись зі скаргою директора АТЗТ "Р" ОСОБА_1, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та інші письмові докази, суд міркує за потрібне відмовити у її задоволенні за відсутністю до цього підстав із таких міркувань.
За правилами:
Закону України "Про виконавче провадження":
ст. 35 - виконавче провадження може бути зупинено у разі:
1) звернення державного виконавця до суду, який видав
виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що
підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а
також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання;
2) прохання боржника, який проходить строкову службу у складі Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань;
3) перебування боржника у тривалому службовому відрядженні;
4) знаходження боржника на лікуванні у стаціонарному
лікувальному закладі;
5) прийняття скарги на дії державного виконавця або відмову в
його відводі;
6) оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;
7) знаходження боржника або стягувача у відпустці за межами населеного пункту, де вони проживають;
8) призначення експертизи;
9) надання сторонам строку для запрошення перекладача.
ст. 87 - у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника -фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної
виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
ч. 1 ст. 215 ЦПК України, в разі, коли рішення є неясним, суд, який вирішив справу, на прохання осіб, які брали участь у справі, а також державного виконавця, роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Як вбачається з тексту рішення суду від 07.07.2004 р. у справі за позовом ОСОБА_3, до Новомиргородського АТЗТ "Р" про витребування акцій, суд належним чином виконав вимоги ст. 203 ЦПК України щодо його змісту.
Внаслідок дослідження наданих сторонами доказів у справі суд безспірно з'ясував, що керівництво Новомиргородського АТЗТ "Р" грубо порушило чинне законодавство про приватизацію державного майна та вимоги Статуту цього товариства: видало акції особам, які не сплатили повної їх вартості, та не видало акцій іншим особам, які повністю сплатили їх вартість, у тому числі й ОСОБА_3
16.07.2004 р. представник відповідача ОСОБА_1, звернулася до суду
із заявою про постановления додаткового рішення, зміст якої
повністю співпадає із наступною завою з проханням роз'яснити це
рішення.
За ухвалою Новомиргородського районного суду від 23.07.2004 р. у задоволенні заяви було відмовлено за її безпідставністю.
Не погоджуючись із рішенням суду та ухвалою про відмову постановити додаткове рішення, згаданий представник відповідача оскаржила їх апеляційним порядком.
Відповідно ухвалі апеляційного суду Кіровоградської області від 16.12.2004 р. апеляційна скарга АТЗТ "Р" відхилена, а рішення суду залишено без змін.
У січні 2005 р. представник боржника ОСОБА_1, звернулася до суду із заявою про роз'яснення рішення суду.
За ухвалою Новомиргородського районного суду від 24.01.2005 р. у задоволенні заяви зазначеному представникові про роз'яснення рішення Новомиргородського районного суду від 07.07.2004 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, до Новомиргородського АТЗТ ХЛР" про витребування акцій було відмовлено за її безпідставністю.
Таким чином, твердження скаржниці про неможливість виконати рішення суду, бо воно для неї було незрозумілим, є безпідставними.
У лютому 2005 р. голова правління АТЗТ "Р" ОСОБА_1, звернулася до суду із заявою про перегляд рішення суду від 07.07.2004 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами.
За ухвалою Новомиргородського районного суду від 14.02.2005 р. у задоволенні цієї заяви було відмовлено за її необґрунтованістю.
04.03.2005 р. уповноважений представник стягувачки подав до
державної виконавчої служби заяву про прийняття до виконання
виконавчого листа № 2-8-2004 р.
05.03.2005 р. державний виконавець відкрив виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2-8-2004
p., виданого Новомиргородським районним судом 02.03.2005 р. на підставі рішення суду від 07.07.2004 р.
11.04.2005 р. державний виконавець виніс постанову про зобов'язання боржника добровільно виконати рішення суду, копію якої надіслав рекомендованим листом.
У травні 2005 р. представник боржника ОСОБА_1, звернулася до суду із заявою про відстрочку виконання рішення районного суду.
За ухвалою Новомиргородського районного суду від 20.05.2005 р. у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Новомиргородського районного суду від 07.07.2004 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, до Новомиргородського АТЗТ "Р" про витребування акцій було відмовлено за її необґрунтованістю.
У червні 2005 р. ОСОБА_1, повторно звернулася до суду із заявою про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.
За ухвалою Новомиргородського районного суду від 16.06.2005 р. у задоволенні заяви про перегляд рішення Новомиргородського районного суду від 07.07.2004 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, до Новомиргородського АТЗТ "Р" про витребування акцій у зв'язку з нововиявленими обставинами було відмовлено за її необґрунтованістю.
Оскільки у добровільному порядку рішення суду не виконувалося, державний виконавець 25.07.2005 р. повторно зобов'язав боржника виконати рішення до 10.08.2005 р.
Таким чином, твердження скаржниці, що вона не могла виконати рішення суду, бо не розуміла його змісту, спростовуються вище наведеними доказами.
Також безпідставні твердження ОСОБА_1, що ОСОБА_3, перебуває у розшуку, а без стягувачки виконати рішення теж неможливо.
Із матеріалів кримінальної справи № 16-5356 вбачається, що розшук В., у встановленому законом порядку ніколи не оголошувався.
В той же час у стягувачки є представник за дорученням, який представляє її інтереси з моменту відкриття виконавчого провадження і має відповідні повноваження для вирішення усіх питань щодо виконання судового рішення.
Скаржницею також не надано доказів наявності передбачених законом підстав для зупинення виконавчого провадження.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови від 10.05.2006 p., державний виконавець Ч., на підставі ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" наклав на директора АТЗТ "Р" ОСОБА_1, штраф у сумі 170 грн. за невиконання без поважних причин зазначеного рішення суду.
Відповідно дослідженим матеріалам виконавчого провадження, державний виконавець неодноразово пропонував скаржниці виконати рішення суду у встановленому законом порядку і надавав достатній для цього термін. Проте ОСОБА_1, ніяких дійових заходів для виконання судового рішення не вживала, а навпаки, намагалася створити додаткові перешкоди для цього, тобто не виконувала без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником.
її посилання на неможливість виконати рішення через відсутність стягувачки спростовуються наявністю уповноваженого представника ОСОБА_3, а звинувачення на адресу стягувачки у незаконному
заволодінні чужим майном - постановою Новомиргородського районного суду від 28.09.2006 р. про скасування постанови в. о. начальника СВ Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області М., від 10.05.2005 р. про порушення кримінальної справи № 16-5356 стосовно ОСОБА_3, за фактом привласнення нею коштів трудового колективу ДП "Р" в сумі 10.664.700 крб. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
До того ж навіть під час досудового слідства у вище згаданій кримінальній справі, яке тривало з 10.05.2005 р. до 19.07.2006 p., не було встановлено особу, яка вчинила вказаний у постанові про порушення цієї справи злочин, а саме провадження неодноразово зупинялось лише з однієї підстави: коли не встановлено особу, яка вчинила злочин (п. 3ст. 206 КПК України).
Також безпідставні посилання скаржниці та її представника на неможливість виконати судове рішення через вилучення реєстру власників іменних цінних паперів слідчими органами та повернення поштового відправлення із запрошенням ОСОБА_3, на загальні збори акціонерів товариства.
Згідно протоколу виїмки, 05.07.2004 р. слідчий СВ Новомиргородського РВ УМВС С, дійсно вилучив згаданий реєстр, проте до завершення слідства ніяких слідчих дій з ним не проводив і навіть не оглянув.
В той же час у матеріалах вище згаданої кримінальної справи відсутні письмові звернення скаржниці з проханням повернути реєстр у встановленому законом порядку.
Відповідно протоколу № 13 загальні збори акціонерів боржника відбулися 18.10.2006 р.
Із наданого ОСОБА_1, поштового відправлення на адресу ОСОБА_3, вбачається, що воно здійснювалось у червні 2006 p., тобто після проведення загальних зборів акціонерів та накладення стягнення, і тому її неявка не могла бути перешкодою для цього.
Таким чином, рішення державного виконавця про накладення штрафу повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Тому у задоволенні скарги потрібно відмовити.
Згідно вимогам ст. 388 ЦПК України суд повністю покладає судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, на заявницю.
Керуючись ст. ст. 24-25, 35, 87 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 209-210, 292-294, 296, 383-388 ЦПК України, суд
ухвалив :
У задоволенні скарги ОСОБА_1, на постанову державного виконавця Державної виконавчої служби в Новомиргородському районі Ч., від 10 травня 2006 р. про накладення на неї штрафу згідно ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" у розмірі 170 грн. відмовити.
Повністю покласти судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, на заявницю.
Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються сторонами апеляційному суду Кіровоградської області
через Новомиргородський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.