Справа № 2-151/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2008 року Вільнянский районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Чорненко Л. І.,

при секретарі Тарасовій О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ справу за позовом Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справа х до ОСОБА_1

Володимировича про стягнення витрат, затрачених на харчування та комунально-побутові послуги

ВСТАНОВИВ:

Вільнянська виправна колонія № 20 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області є структурним підрозділом Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 41 ЦК України та ст.. 121 Конституції України прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави, то в поданій позовній заяві прокурор є представником інтересів інституту (органу) державної влади, а саме: установи виконання покарань - Вільнянської виправної колонії № 20.

Згідно вимог ст.. 118 КВК України, засуджені повинні працювати в місцях і на роботах, які визначені адміністрацією установи.

Відповідно ст.. 120 Кримінально-виконавчого кодексу України заробітна плата, нарахована засудженим, за умов виконання ними встановленої норми виробітку або тривалості робочого часу, не може бути менше встановленого мінімуму мінімального розміру заробітної плати.

У виправних колоніях на особовий рахунок засуджених, які виконують норми виробітку або встановлені завдання і не допускають порушень режиму, зараховується незалежно від усіх відрахувань 15% на особовий рахунок.

ОСОБА_1 на виробництві установи був працевлаштований слюсарем, але норму виробітку робив лише під постійним контролем адміністрації, крім того постійно порушував вимоги режиму відбування покарання, у зв"язку з чим притягувався до дисциплінарної відповідальності та під час відбування дисциплінарного покарання не працював.

У зв"язку з неналежним відношенням до роботи та невиконанням норми виробітку, ОСОБА_1 не нараховувалася заробітна плата і тому у нього не було коштів на особовому рахунку для погашення (сплати) затрачених на нього державою коштів по забезпеченню його харчами та надання комунально-побутових послу г.

Так, протягом 2006-2008 років у засудженого утворилася наступна заборгованість:

- харчування - 2 633, 95 грн.

комунально-побутові послуги - 1 628, 35 грн., а всього 4 262, 30 грн.

Відповідно до вимог п.3 ст. 121 КВК України, із засуджених, які злісно ухиляються від праці, вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-

побутових послуг та інших послуг утримується з коштів, які є на їх особистих рахунках. Кошти на особистому рахунку у ОСОБА_1 відсутні.

Враховуючи, що вказані кошти установі ОСОБА_1 не відшкодовані, прокурор просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Вільнянської виправної колонії № 20 Управління державного департаменту виконання покарань в Запорізькій області кошти затрачені на його харчування та комунально-побутові послуги в розмірі 4 262, 30 грн.

Відповідач, будучи повідомлений про час слухання справи належним чином, в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача в порядку заочного розгляду справи на основі матеріалів справи.

Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки підтверджується: довідкою Вільнянської ВК № 20 про те, що ОСОБА_1 за час відбування покарання в ВК № 20 з 26.12.2006 року по 21.11.2008 року має заборгованість за комунальні послуги та харчування в сумі 4 262, 30 грн.

Згідно характеристики ОСОБА_1 неодноразово порушував вимоги режиму утримування, був працевлаштований на виробництві слюсарем, але норми виробітку не виконував. Мав 8 стягнень, з яких 5 - за невихід на роботу. У зв"язку з цим заробітна плата йому не нараховувалась.

Згідно ст. 118 КВК України, засуджені повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Стаття 120 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачає нарахування засудженим заробітної плати за виконання норми виробітку.

Дані вимоги закону ОСОБА_1 не виконував, що підтверджено матеріалами справи.

Керуючись ст. ст. 3, 45, 118, 119, 120 ЦПК України, ст. 121 Конституції України, суд-

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь виправної колонії № 20 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області кошти, затрачені на його харчування та комунально-побутові послуги в сумі 4 262, 30 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня одержання копії рішення.

За відсутності такої заяви рішення вступає в силу протягом 10 днів.