ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.07.06 р. Справа № 28/111пн
12 год. вул. Артема, 157 м. Донецьк
нарадча кімната (кабінет) № 213
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кониченка О.М.
при секретарі судового засідання Олішевській В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву
Підприємства Микитинської виправної колонії № 87
до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції
про зобов'язання Горлівської ОДПІ прийняти рішення про визнання податкового боргу
Підприємства на загальну суму 386232,22 грн., в тому числі пеня 11993,04 грн.,
безнадійним та таким, що підлягає списанню, зобов'язати Горлівську ОДПІ вчинити певні дії щодо списання безнадійної податкової заборгованості на загальну суму 386232,22 грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: Губанова Л.В. - за довір.
від відповідача: Толстолуцька М.М. – за довір.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Підприємство Микитинської виправної колонії № 87, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про зобов'язання Горлівської ОДПІ прийняти рішення про визнання податкового боргу
Підприємства на загальну суму 386232,22 грн., в тому числі пеня 11993,04 грн.,
безнадійним та таким, що підлягає списанню, зобов'язати Горлівську ОДПІ вчинити певні дії щодо списання безнадійної податкової заборгованості на загальну суму 386232,22 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що станом на 01.03.2006 року за ним обліковується безнадійний податковий борг у сумі 386232,22 грн. по платежам з якого перебіг строк позовної давності 1095 днів, який встановлений п.15.2.1 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Зазначив, що відповідач на його письмове звернення про списання безнадійного податкового боргу відмовив у списанні безнадійного податкового боргу по якому минув строк позовної давності з посиланням на ст.70, п. 6 ст. 77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006р.", якою заборонено у 2006 році списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).
Відповідач у судове засідання з’явився, надавши суду заперечення на позовну заяву, зазначивши, що згідно Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг - це податкове зобов’язання, узгоджене платником податків чи встановлене судом, але не сплачене встановлений строк, а також штрафні санкції та пеня нарахована на суму такого податкового зобов’язання. Пунктом 18.2 ст. 18 вище зазначеного закону виділені випадки та критерії визнання податкового боргу суб’єктів господарювання безнадійним. По відношенню до випадку, який має місце на підприємстві Микитинської виправної колонії № 87, під терміном "безнадійний борг" розуміється податковий борг, відносно якого минув строк позовної давності ( 1095 днів з дня узгодження зобов’язання). Згідно з п. п. 18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України № 2181 безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції та пеня, нараховані на такий податковий борг підлягають списанню. Але на теперішній час безнадійний податковий борг відносно якого минув строк позовної давнини не підлягає списанню, тому як дія цієї норми ( п. п. "в" 18.2.1) була зупинена на 2005 рік у зв’язку з прийняттям Закону України "Про державний бюджет України" та на 2006 рік у зв’язку з прийняттям Закону України " Про державний бюджет України". Статтею 70 Закону № 3235 у 2006 році заборонено проводити списання заборгованості суб’єктів господарювання за податками та зборами (обов’язковими платежами).
Підприємство Микитинської виправної колонії № 87 є юридичною особою включене до ЄДРПОУ за № 08679907.
Як вбачається із матеріалів справи між ДПІ у Микитівському районі м. Горлівки та позивачем був укладений договір про розстрочення № 30 від 30.05.2001 року. Відповідно до зазначеного договору ДПІ надала позивачу розстрочку сплати податкового боргу на загальну суму 812761,89 грн. Строк договору був визначений сторонами з 15.01.2002 року по 15.01.2005 року. Був розстрочений податковий борг з земельного податку, збору за забруднення навколишнього середовища (до місцевого та державного бюджету), податку на додану вартість, плати за збір води, податку з власників транспортних засобів.
Податковим органом договір був укладений відповідно до Рішення № 30 про розстрочення податкового боргу.
Рішенням № 3 від 02.10.2002 року про скасування розстрочення (відстрочення) податкових зобов’язань (боргу) начальником ДПІ у Микитівському районі м. Горлівка з 02.10.2002 року було скасоване вищезазначене Рішення у зв’язку з тим, що платник податків порушує умови погашення розстроченого податкового боргу.
07.02.2006 року позивач звернувся до відповідача із листом , яким просив видати довідку про суму заборгованості з податків, по яким перебіг строк позовної давності – 1095 днів.
28.02.2006 року позивачем був складений лист, відповідно до якого позивач зазначив, що у позивача обліковується податковий борг з ПДВ в сумі 520898,70 грн., за яким перебіг строк позовної давності 1095 днів та який позивач просив списати.
Відповідач своїм листом від 10.05.2006 року відмовив позивачу у списанні податкового боргу у сумі 386232,22 грн.
За позивачем обліковується податковий борг, який виник станом на 28.02.2003 року та не сплачений станом на 28.02.2006 року.
Так, позивачем до відповідача надавались податкові декларації з ПДВ, відповідно до яких позивачем визначались податкові зобов’язання у сумі 152065 грн. та копії яких, долучені до матеріалів справи. Відповідно до даних податкових декларацій з ПДВ позивачем самостійно визначені податкові зобов’язання за деклараціями: № 5652 від 21.10.2002 року на суму 57502 грн., № 7020 від 19.11.2002 року на суму 13247 грн., № 7301 від 19.12.2002 року на суму 35021 грн., № 7616 від 21.01.2003 року на суму 7569 грн., №308 від 20.02.2003 року на суму 30567 грн., № 24 від 23.01.2003 року на суму 2396 грн., № 26 від 23.01.2003 року на суму 5763 грн.
За даними відповідача з ПДВ обліковується податковий борг, який складається із суми, яка виникла внаслідок розірвання договору розстрочки у сумі 83465,48 грн., процентів за користування розстрочкою у сумі 70853,64 грн.
Крім того, Довідками про суми ПДВ, які збільшують або зменшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущені в попередніх звітних періодах № 24 від 23.01.2003 року, № 26 від 23.01.2003 року позивачем самостійно визначені суми штрафу у розмірах 240 грн. та 576 грн., відповідно.
Загальна сума податкового боргу із ПДВ складає 307200,12 грн.
За позивачем обліковується податковий борг із плати за воду, із яких податкові зобов’язанні у сумі 4454 грн., визначений позивачем самостійно, податковий борг за договором розстрочки 3741,87 грн., проценти за користування розстрочкою у сумі 1966,08 грн.
За позивачем обліковується податковий борг з податку з власників транспортних засобів, який складається із процентів за користування розстрочкою у розмірі 1859, 67 грн., пеня 947,99 грн.
Податковий борг з комунального податку позивача виник внаслідок надання Розрахунків комунального податку за 2001 рік, де позивачем була визначена сума податку 467,50 грн., за 1 квартал 2002 року у сумі 453,90 грн., за 1 півріччя 2002 року у сумі 436,90 грн., за 3 квартал 2002 року у сумі 431,80 грн., за 4 квартал 2002 року у сумі 387,60 грн.
Загальна сума не сплаченого комунального податку складає 1814,50 грн., пеня 149,71 грн.
Позивачем до відповідача надавались розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища, відповідно до яких позивачем самостійно були визначені податкові зобов’язання зі збору: за 2000 рік – 19742,515 грн., за 2001 рік 25173,99 грн., за 2002 рік – 7291,56 грн. Залишок не сплаченого збору складає 48611,87 грн. Крім того, позивачем не сплачені проценти за користування розстрочкою у сумі 4591,04 грн. та нарахована пеня 9841,10 грн.
Загальна сума податкового боргу зі сплати збору за забруднення навколишнього середовища до місцевого та державного бюджету складає 63044,01 грн.
За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позивачу у задоволені його позовних вимог повинно бути відмовлено на наступними підставами.
Підпунктом 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;
Так, відповідно до приписів пп. 15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Підпунктом 15.2.1 п 15.2 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Тобто, вищезазначеними нормами встановлено, що 1095 денний строк (для визначення податкового зобов’язання та стягнення податкового боргу) можливо застосувати тільки у випадку коли податкове зобов’язання визначається податковим органом.
Так, нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлені способи визначення податкових зобов’язань: 1) Обчислення податкового зобов’язання самостійно платником податку, шляхом відображення її у декларації (п. 4.1 ст.4 зазначеного Закону); 2) Визначення податкового зобов'язання контролюючим органом самостійно (п. 4.2 ст.4 зазначеного Закону); 3) Визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами (п. 4.3 ст.4 зазначеного Закону).
Відповідно до п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
У спірному періоді підприємство, самостійно визначило суму податкових зобов’язань і тому норми пп. 15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не можуть застосовуватись у випадку самостійного визначення податкових зобов’язань.
Крім того, підпунктом 14.1.1 п. 14.1 ст. 14 Закону розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких не може бути меншим, ніж ставка Національного банку України на дату, визначену згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.
Договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані: б) за ініціативою податкового органу, у разі якщо: платник податків визнається таким, що має податковий борг із податкових зобов'язань, які виникли після укладення зазначених договорів; платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого податкового боргу.
Підпунктом 18.2.1 п. 18.1 ст.18 Закону передбачено, що підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції.
Під терміном "безнадійний" слід розуміти:
в) податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.
Саме на цю норму посилається позивач.
Однак, статтею 77 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинена на 2006 рік дія підпунктів "в" і "г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Тобто у спірний період відсутній механізм списання податкового боргу.
З огляду на викладене у задоволенню позову позивачу повинно бути відмовлено.
Керуючись Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ”(із змінами та доповненнями) , Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (із змінами та доповненнями), Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”(із змінами та доповненнями), ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Підприємства Микитинської виправної колонії № 87 до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції про зобов'язання Горлівської ОДПІ прийняти рішення про визнання податкового боргу Підприємства на загальну суму 386232,22 грн., в тому числі пеня 11993,04 грн., безнадійним та таким, що підлягає списанню, зобов'язати Горлівську ОДПІ вчинити певні дії щодо списання безнадійної податкової заборгованості на загальну суму 386232,22 грн., відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 17 липня 2006 року в присутності представників сторін.
Повний текст постанови складено 24.07.2006 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кониченко О.М.