Справа № 33-511/10 Головуючий у першій інстанції : Воробйов В.Л.
Категорія: ст.130 ч.3 КУпАП
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2010 року квітня 23 дня Судова палата у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого – Москальця П.П.,
за участі особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2009 у справі про адміністративне правопорушення, якою він, -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не
працюючий, мешкає у АДРЕСА_1
підданий стягненню за ч.3 ст.130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) років з оплатним вилученням транспортного засобу «ДЕУ Ланос», державний номер НОМЕР_1, -
В СТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 27.03.2009 близько 10 години 50 хвилин керував автомобілем «ДЕУ Ланос», державний номер НОМЕР_1 по вул. Набережна Леніна у м. Дніпропетровську у стані наркотичного сп’яніння. На вимогу працівників міліції в присутності двох свідків, пройти медичний огляд у встановленому порядку, для встановлення стану сп’яніння ухилився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляції ОСОБА_2 вказує та не, що не згодний з постановою судді в частині оплатного вилучення транспортного засобу, так як автомобіль не належить йому на праві приватної власності, автомобіль являється власністю ОСОБА_3 та просить постанову судді скасувати та направити справу на новий розгляд для прийняття рішення по суті.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляції, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.
За розгляду справи під час проведення засідання допущених суддею порушень ст.ст.279, 280 КУпАП не вбачається, і докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, суддя з наведенням відповідних мотивів встановив, згідного з істиною, правильно кваліфікувавши вчинене особою за ч.3 ст.130 КУпАП.
Згідно з ст.28 КУпАП оплатне вилучення застосовується до тих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, і полягає в примусовому вилученні такого предмету за рішенням суду і наступній його реалізації (продажу) з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета, що забезпечує дотримання обмежень права власності за ч.7 ст. 41 Конституції України, за якою використання власності, серед іншого, не може завдавати шкоди правам та свободам громадян, інтересам суспільства.
Суспільні відносини з приводу дорожнього руху і його безпеки врегульовані нормами права відповідно до Закону України «Про дорожній рух» з метою захисту життя та здоров’я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху, досягнення якої, безсумнівно, становить загальний інтерес суспільства. Відповідно, належить визнати, що досягнення цієї мети стає неможливим на стільки, на скільки безпечне пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів ставиться під загрозу безконтрольною експлуатацією механічних транспортних засобів, яка відноситься до джерел підвищеної небезпеки, що визначає співвідношення пропорційності адміністративних заходів, що застосовуються, з метою забезпечення загального інтересу суспільства.
Як вбачається з матеріалів справи, правопорушник керував автомобілем, наданий йому власником, у вільному користуванні.
Обираючи вид і міру стягнення, суддя врахував нехтування обов’язками водія, що свідчить про явно зневажливе ставлення порушника до правил користування наданим спеціальним правом, на протязі року був двічі притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, характеризуючи вчинене порушення як грубе, що є підставами для призначення визначеного ст.30 КУпАП виду стягнення, а також врахував суспільну небезпечність адміністративного проступку, який посягає на безпеку дорожнього руху, необхідний виховний вплив та всі інші зазначені ст.33 КУпАП обставини та наклав відповідно до ст.ст.30, 130 КУпАП стягнення, яке відповідає вимогам ст.23 КУпАП і є справедливим, будучи достатнім і необхідним для виховання особи.
З урахуванням наведеного, встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що доводи апеляції свого підтвердження не знайшли, будучи повністю спростованими висновками, якими вмотивована постанова судді, що винесена законно і обгрунтовно, а тому перегляду (зміні чи скасуванню) не підлягає.
Керуючись ст.ст.7, 252, 294 КУпАП, судова палата, –
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2009 про накладення на ОСОБА_2 стягнення за ч.3 ст.130 у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) років з оплатним вилученням транспортного засобу «ДЕУ Ланос », державний номер НОМЕР_1 – без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду П.П.Москалець