ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2009 року 17:15 № 11/707

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Винокурова К.С. , суддів Арсірія Р.О. Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Давиденку Д.В. вирішив адміністративну справу

За позовом ОСОБА_1

до Голови Національного банку України Стельмаха В.С.

про скасування постанов

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Голови Національного банку України Стельмаха В.С. (далі відповідач) з вимогами про визнання нечинними та скасування постанов Правління Національного банку України від 23.11.2005 р. № 447 «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «АКБ «Гарант», від 28.11.2005 р. № 452 «Про стан здійснення процедури тимчасової адміністрації ВАТ «АКБ «Гарант`та від 28.02.2006 р. № 71 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ВАТ «АКБ «Гарант».

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок прийняття та реалізації постанов відповідача, позивач втратив свою власність, оскільки був вкладником Відкритого акціонерного товариства «АКБ «Гарант».

Ухвалою суду від 13.03.2009 р. відкрито провадження у справі за зазначеним позовом, призначено попереднє судове засідання, зобов`язано сторони надати на виконання ухвали суду докази на підтвердження викладених у позові обставин.

Ухвалою суду від 16.04.2009 р. закінчене підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у складі колегії суддів.

Позивач під час судового розгляду підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях (вих. № 49-014/1418 від 17.06.2009), поданих представником і залучених до матеріалів справи у судовому засіданні.

Відповідач також вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду, встановленого відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому просив застосувати наслідки пропущення строку звернення до суду, встановлені ст. 100 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 був вкладником ВАТ «АКБ «Гарант», що підтверджується договором № 501912 від 13 жовтня 2008 року, договором строкового банківського вкладу № 430/04-Д від 09.02.2004 р., № 538/04-Д від 12.02.2004 р., № 2491/04-Д від 01.09.2004 р., № 0622/05-Д від 01.08.2005 р.

У відповідності до ст. 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність`Національним банком України прийнято постанови Правління від 23 листопада 2005 № 477 «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ «АКБ «Гарант`та постанови Правління Національного банку від 28.11.2005 р. № 452 «Про стан здійснення процедури тимчасової адміністрації Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Гарант». Відповідно до цих постанов у ВАТ АКБ «Гарант`тимчасову адміністрацію строком на один рік -з 23.11.2005 року до 23.11.2006 року. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ВАТ АКБ «Гарант`введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців -з 23.11.2005 до 23.05.2006.

Статтею 20 Закону України «Про банки і банківську діяльність`визначено випадки, у яких Національний банк України може відкликати банківську ліцензію.

У зв`язку з тим, що ВАТ «АКБ «Гарант`здійснював діяльність із порушенням банківського законодавства, а вжиті заходи під час здійснення тимчасової адміністрації не дали позитивних результатів, постановою Правління Національного банку України від 28.02.2006 року № 71 було відкликано з 28.02.2006 р. банківську ліцензію ВАТ «АКБ «Гарант» та розпочато процедуру ліквідації.

За даними відповідача станом на 01.04.2009 року ліквідатором АКБ «Гарант`задовольняються акцептовані вимоги кредиторів ІІІ черги (вимоги І та ІІ черги задоволено у повному обсязі). Станом на 01.04.2009 р. 1006 фізичними особами заявлено вимог на загальну суму 21912 тис. грн., які визнані в повному обсязі.

Позивач вважає прийняті постанови Правління НБУ такими, що не відповідають положенням чинного законодавства стосовно захисту його прав та майнових інтересів, оскільки тимчасовий адміністратор ВАТ «АКБ «Гарант`не виконував зобов`язання банку по поверненню вкладів фізичних осіб, саме тому позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

В ході судового розгляду адміністративної справи, представником відповідача заявлено клопотання про застосування наслідків пропущення строку звернення до суду.

В обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначав, що оскаржувані постанови Правління Національного банку України були прийняті протягом листопада 2005 -лютого 2006 року. Відомості про їх прийняття було опубліковано відповідно до вимог ст.ст. 79, 89 Закону України «Про банки і банківську діяльність`у засобах масової інформації, зокрема, повідомлення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АКБ «Гарант`було опубліковано в газеті «Урядовий кур`єр» від 04.03.2006 р. (копія оголошення знаходиться в матеріалах справи). Крім того, позивач неодноразово звертався із зверненнями до Національного банку України з приводу діяльності тимчасової адміністрації, на які йому надавались відповіді у першому півріччі 2006 року.

Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, суд погоджується з відповідачем про пропущення строку звернення позивача до адміністративного суду, оскільки до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач звернувся з позовом лише 31.12.2008 року, тобто із пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Стаття 100 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду: пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи те, що факт пропуску строку звернення до адміністративного суду є встановленим, а також наявність клопотання відповідача про застосування вимог закону щодо пропущення такого строку, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.С. Винокуров

Судді Р.О. Арсірій

В.І. Келеберда

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -24.06.2009