Справа № 2-а-33/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

  9 лютого 2010 року                                                                    Здолбунівський районний суд

                                                                                                       Рівненської області

в складі: головуючого судді                                                         Калюжного А.Є.

                при секретарі                                                                Дацишиній Р.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Здолбунів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, суд

встановив:

    В поданій до суду заяві позивач зазначив, що 23 листопада 2009 року відносно нього інспектором РР ДПС ВДАІ м.Рівне прапорщиком міліції ОСОБА_2 було винесено постанову серії ВК №046752, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно вимог ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 270 /двісті сімдесят/ гривень.

    Постанову вважає незаконною та необґрунтованою. Вказує, що твердження, які містяться у постанові не відповідають дійсності, обмежень щодо швидкості руху не перевищував, а тому склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП у своїх діях не вбачає.

    Зазначає, що у момент його проїзду по пішохідному переході  люди насправді перебували на тротуарі, перехід не здійснювали та такого наміру не мали, оскільки перебували на безпечній відстані від переходу і в його бік не рухались, таким чином він продовжував рух до моменту зупинки працівниками міліції, інспектор ДАІ не заперечував що пішоходів на момент руху позивача на переході не було, натомість він повідомив що люди які перебували на тротуарі, тобто не на проїздній частині, могли мати намір здійснити перехід по пішохідному переході, й він мав зупинитись. Рухаючись з невеликою швидкістю у позивача було достатньо часу щоб оцінити дорожню ситуацію, також даний пішохідний перехід знаходиться відразу після кільцевої розв’язки, таким чином він рухаючись у потоці автомобілів зупинився ще до пішохідного переходу оскільки автомобілі які рухались перед позивачем зупинились щоб пропустити пішоходів, і відповідно після надання переваги у русі для пішоходів автомобілі почали щільний рух, таким чином він перетнув пішохідний перехід не порушуючи правил дорожнього руху, і вже після перетину пішоходу був зупинений інспектором.

    Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.

    В судовому засіданні позивач вимоги заяви підтримав і просить задовільнити їх у повному обсязі.

    Представник відповідача з вимогами позову не згідний.

    Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав:

    Постановою про адміністративне правопорушення від 23 листопада 2009 року серії ВК №046752 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 23 листопада 2009 року о 08 год. 00 хв. в м.Рівне по вул.Відінська, керуючи автомобілем НОМЕР_1, порушив правила проїзду нерегульованого пішохідного переходу, не надавши дороги пішоходам які переходили проїзну частину дороги на нерегульованому пішохідному переході. Працівником ДАІ не було відібрано пояснень свідків, які могли б ствердити обставини даного правопорушення.

     Належних доказів, які б стверджували той факт що ОСОБА_1 23 листопада 2009 року о 08 год. 00 хв. в м.Рівне по вул.Відінська керуючи автомобілем НОМЕР_2 порушив правила проїзду нерегульованого пішохідного переходу представниками міліції зібрано не було, а тому підстав притягати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП не було. Обставини правопорушення у діях позивача були відсутні.

     Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

     Представник відповідача по справі не надав доказів правомірності складання адміністративного протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення, а тому позов підлягає до задоволення.

     Керуючись, ст.ст. 11, 70, 71, 159, 160, 162, 163 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

     Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

     Скасувати постанову серії ВК №046752 від 23 листопада 2009 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в сумі 270 /двісті сімдесят/ грн. за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    На постанову може бути подана апеляційна скарга в Львівський адміністративний апеляційний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги на протязі десяти днів  з дня його ухвалення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження через Здолбунівський районний суд з направленням одночасно особою, яка її подає, копії апеляційної скарги в Львівський адміністративний апеляційний суд.

          Суддя: