Судове рішення #894498
РІШЕННЯ Справа НОМЕР_7-220/2007

РІШЕННЯ   Справа НОМЕР_7-220/2007

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 лютого 2007 року Придніпровський районний суд м .Черкаси в складі:

· головуючого - КЛОЧКО О.В.

· при секретарі - ДРОБОТ І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського державного заводу хімічних реактивів , третя особа - ТзОВ «Черкасизалізобетонбуд « про стягнення грошового боргу по не виконаному договору дольової участі у будівництві житла господарчим способом та стягнення моральної шкоди-

ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення грошового боргу по не виконаному договору дольової участі у будівництві житла господарчим способом та стягнення моральної шкоди , вказуючи , що 31 жовтня 1995 року між Черкаським державним заводом хімічних реактивів та Спільним українсько - російським багатопрофільним підприємством КПК «Інвест « було укладено договір НОМЕР_1 на дольову участь у будівництві житла, яким відповідач зобов'язувався замовнику КПК «Інвест « побудувати квартиру площею 83,13 кв.м на 3 поверсі 1 черги по АДРЕСА_1 . 9 квітня 1997 року спільне українсько - російське багатопрофільне підприємство КПК «Ін вест « за погодженням відповідача - Черкаського державного заводу хімічних реактивів , було укладено договір НОМЕР_2 про передачу права на дольову участь в будівництві житла ОСОБА_1- на будівництво квартири НОМЕР_3 загальною площею 103,64кв.м 1 черги 8-ми секційного 358 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 . 16 квітня 1997 року між відповідачем Черкаським державним заводом хімічних реактивів -він же підрядник та позивачкою ОСОБА_1 вона ж дольщик було укладено договір НОМЕР_4 про дольову участь по будівництву житла господарчим способом .Пунктом 1.1 розділу 1 даного договору передбачено , що дольщик ОСОБА_1 на день підписання сторонами договору повністю розрахувалася з підрядником за будівництво 103,64кв.м житла в 1 черзі 8-ми секційного 358квартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , а підрядник зобов'язується на протязі 10 днів з дня підписання Державною прийомною комісією акту прийомки 1 черги вищевказаного будинку в експлуатацію передати дольщику квартиру НОМЕР_3. Договірні зобов'язання нею виконані повністю , сплачено 31091 гривня 80 копійок за квартиру НОМЕР_3 загальною площею 103,64кв.м по АДРЕСА_1 .В свою чергу відповідач - Черкаський державний завод хімічних реактивів взяті на себе договірні зобов'язання не виконав та до 2.02.2004 року \ день прийому 1 секції будинку в експлуатацію \ не передав зазначені квартиру, передавши об'єкт незавершеного будівництва \ будинок \ іншому підряднику - ЗAT «Черкасизалізобетон» , який в подальшому вказану квартиру продав , а тому , виконання договірних зобов'язань є неможливим .

21.11.2005 року вона звернулась до суду з позовом до Черкаського державного заводу хімічних реактивів та ЗАТ «Черкасизалізобетон « з вимогою визнання права власності на майно , проте їй рішенням Придніпровського районного суду м . Черкаси від 17.02.2006 року відмовлено в задоволенні позову , а надану нею апеляційну скаргу на вказане рішення суду апеляційним судом Черкаської області було відхилено , рішення суду першої інстанції залишено без змін , а їй рекомендовано звернутися до суду з позовом про повернення грошових коштів . У відповідності до ст..883 ЦК України передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підряду , яким є договір НОМЕР_4 про дольову участь в будівництві житла господарчим способом від 16.04.1997 року укладений між сторонами спору , підрядник - відповідач Черкаський державний завод хімічних реактивів сплачує неустойку , встановлену договором або законом та відшкодовує збитки в повному обсязі .Згідно довідки НОМЕР_5 від 16.10.2006 року головного управління статистики у Черкаській області сума, яка сплачена позивачкою на користь відповідача за житло проіндексована та становить 121481грн.11 коп., яку відповідач зобов'язаний сплатити їй\.625 ЦК України \ .Також вважає , що неналежним виконанням умов договору відповідачем завдано їй і моральної шкоди , вона не отримала ні житла, ні грошей , в результаті чого у неї погіршився фізичний стан , спричинено душевних переживань та страждань . Просила суд в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути

 

з відповідача на її користь 50000гривень., а також судові витрати по сплаті за інформаційно -

технічне забезпечення розгляду справи .

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала. Підтримав вимоги

позивачки і її представник ОСОБА_2.

Представник відповідача - Черкаського державного заводу хімічних реактивів Шемчук І.В.

позовні вимоги не визнала , надавши письмові заперечення на позов від 19.12.2006 року .

Представник третьої особи -ТзОВ «Черкасизалізобетонбуд « Коломієць А.В. у вирішенні

спору поклався на розсуд суду , вказуючи , що їхнє товариство не має відношенні до спору

сторін .

Суд, заслухавши пояснення сторін , дослідивши письмові матеріали справи , приходить до

висновку про обґрунтованість вимог позивачки та задоволення їх частково , виходячи з

наступних підстав.

1.   Відповідно до ст.. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання . Кожна сторона має право на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства .Захист цивільних прав та інтересів судом визначено ст..16 ЦК України. За обставинами справи - 31.10.1995 року між Черкаським державним заводом хімічних реактивів та спільним українсько - російським багато профільним підприємством КПК «Інвест « був укладений договір НОМЕР_1 на дольову участь в будівництві житла, яким відповідач зобов'язувався замовнику КПК «Інвест « побудувати квартиру площею 83,13 кв.м на 3 поверсі 1 черги по АДРЕСА_1 . 9 квітня 1997 року спільне українсько - російське багато профільне підприємство КПК «Інвест « за погодження відповідача було укладено договір НОМЕР_2про передачу права на дольову участь в будівництві житла позивачу ОСОБА_1 на будівництво квартири НОМЕР_3 загальною площею 103,64 кв.м в 1 черзі 8-ми секційного 358 квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 . 16 .04.1997 року між Черкаським державним заводом хімічних реактивів та ОСОБА_1 був укладений договір НОМЕР_4 на дольову участь по будівництву житла господарчим способом .Договірні зобов'язання ОСОБА_1 виконані повністю, нею сплачено на користь відповідача 31091 гривня 80 копійок, що стверджується наданим суду квитанцією до прибуткового касового ордеру за НОМЕР_7 від 17.12.1997 року на суму 19966гривень та квитанцією НОМЕР_6 до прибуткового касового ордеру від 12.01.1998 року на суму 11125грн.80коп.Вказані обставини визнаються і відповідачем .22.01.2004 року рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради НОМЕР_8 було затверджено акт державної технічної комісії від 16.01.2004 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - 1 черги 8 секційного житлового будинку по АДРЕСА_1 . Оскільки відповідачем не виконано обов,язки за даним договором, кредитор має право на відшкодування збитків .В судовому засіданні представник відповідача не оспорювала та визнала обставини того , що ОСОБА_1 являється таким кредитором . Таким чином , ОСОБА_1 має право вимоги про стягнення збитків , оскільки в результаті договору вона не отримала обіцяного житла , і не отримала до теперішнього часу грошових коштів .Розірвання договору між сторонами не відбулося ,оскільки одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається , позивачка від будівництва квартири не відмовилася, та виконала свої зобов,язання за даним договором, сплативши в повній мірі кошти . В свою чергу відповідач не виконав умови договору .Внаслідок неналежного виконання саме грошового зобов'язання у договірних зобов'язаннях цивільним законодавством передбачено стягнення збитків від інфляції та 3% річних за користування чужими коштами .Згідно до ст..548 ЦК України виконання зобов,язання \ основного зобов,язання \ забезпечується , якщо це встановлено договором або законом .Статтями 526,611,629 ЦК України зобов,язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу . У випадку порушення зобов,язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом , зокрема припиненням зобов,язання внаслідок  односторонньої відмови від зобов,язання , розірвання договору та відшкодування збитків і моральної шкоди . Договір є обов'язковим для виконання сторонами . В справі відсутні докази того , що позивачка ОСОБА_1 зверталася до відповідача по питанню розірвання договору та повернення коштів з урахуванням їх знецінення у зв'язку з інфляційними процесами

 

до 27.11. 2006 року, а за рішенням Придніпровського районного суду м . Черкаси від 17 лютого 2006 року за її позовом до Черкаського державного заводу хімічних реактивів ставилася вимога про визнання права власності на квартиру та стягнення коштів , хоча в кінцевому варіанті своїх вимог ОСОБА_1 від вимог про стягнення коштів відмовилась .Рішення Придніпровського районного суду м . Черкаси від 17.02.2006 року ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 17.04.2006 року залишено без змін , а ОСОБА_1 роз'яснено право звернення до суду з вимогою до відповідача про повернення коштів .Позов про повернення коштів ОСОБА_1 адресовано до суду лише 27.11.2006 року.

2.   Суд не може визнати обґрунтованими посилання представника відповідача на те, що

ОСОБА_1 втратила право звернення про стягнення грошових коштів , оскільки не

звернулася з грошовими вимогами до суду у справі про банкрутство .Так, дійсно

ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.01.2005 року за заявою

Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м . Черкаси було

порушено провадження у справі про банкрутство підприємства - відповідача, після

чого кредитори звертались із заявами про грошові вимоги до боржника на протязі 30

днів .Також ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26.08.2005 року

було затверджено реєстр кредиторів даного підприємства . Проте , відповідно до

ухвали Господарського суду Черкаської області від 26.08.2005 року та ухвали від

2.12.2005 року по справі 10\563 припинено провадження у справі про банкрутство

підприємства .Таким чином , підприємство - відповідач не ліквідовано , підприємство

не виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ,

підприємство не знято з податкового обліку, а вимоги Белінської Л.Б. адресовані

27.11.2006 року , крім того , з'ясовано, що про процедуру банкрутства позивачка

дізналась лише під час розгляду справи за її позовом про визнання права власності на

майно , а тому , процедура банкрутства в минулому не є перешкодою для вирішення

спірного питання по суті на теперішній час .

3.   Суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 має право на повернення дольового внеску в

сумі 31091грн.80коп. Боржник, який порушив зобов,язання , має відшкодувати

кредиторові завдані цим збитки . Розмір збитків, завданих порушенням зобов,язання ,

доказується кредитором .Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін , що

існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де

зобов,язання має бути виконане , а якщо вимога не була задоволена добровільно , у

день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд

може задовольнити вимогу про відшкодування збитків , беручи до уваги ринкові ціни ,

що існували на день ухвалення рішення . \ ст..623 ЦК України \ .Що стосується вимоги

про стягнення інфляційних за період з часу перерахування грошових сум та станом на

1.10.2006 року в сумі 90389грн.31коп., то вказана вимога до задоволенні не підлягає ,

оскільки відсутні будь - які докази щодо того , що ОСОБА_1 зверталася до

відповідача про розірвання договору та повернення коштів з урахуванням їх

знецінення у зв'язку з інфляційними процесами до 27.11.2006 року., тобто , до часу

звернення з позовом до суду .Тому , підстав для стягнення інфляційних за період з

1995 року \ з часу внесення перших сум \ чи з часу прийняття в експлуатацію

закінченого будівництвом об'єкту - 1 черги 8 секційного житлового будинку -

22.01.2004 року по 27.11.2006 року, тобто, по день звернення з позовом до суду -

немає . Письмових доказів про характер відносин між позивачкою та відповідачем у

справі немає , тобто , такі докази відсутні, а наявне рішення Придніпровського

районного суду м . Черкаси від 17.02.2006 року та ухвала апеляційного суду

Черкаської області від 17.04.2006року свідчать лише про реалізацією ОСОБА_1

зовсім іншої вимоги - визнання права власності на майно , про виділення їй

рівноцінної квартири .Та лише за роз'ясненням вказаної ухвали апеляційного суду

Черкаської області ОСОБА_1 звернулася з даною вимогою до суду , тобто , про

стягнення збитків .

4.   Що стосується вимог позивачки щодо відшкодування моральної шкоди , то не

повернення відповідачем грошових коштів в добровільному порядку в такій значній

по кількості сумі - 31091грн.80коп. з часу звернення з вимогою - з 27.11.2006 року та

по теперішній час , особі, яка являється пенсіонером , беззаперечно завдало їй

моральних переживань та страждань , позивачка позбавлена можливості

 

використовувати власні кошти на реалізацію своїх життєвих потреб , а крім того , відбулося знецінення їх в зв'язку з інфляційними процесами . Разом з тим , визначена позивачкою сума моральної шкоди в 50000гривень є надто завищеною та не відповідає характеру та обставинам спричинення шкоди, відповідач не порушував права позивачки на житло , не вчиняв дій, направлених на порушення законодавства щодо використання права на житло , а тому, вказана сума підлягає зменшенню в судовому порядку . Оскільки позивачкою при подачі позову сплачено 30грн. на оплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи , вказана сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачки у відповідності до ст..88 ЦПК України .Крім того , оскільки позивачка звільнена від сплати державного мита при подачі даного позову , та в зв'язку із частковим задоволенням її позовних вимог , таке мито підлягає до стягнення з відповідача у прибуток держави - 310гривень в частині задоволення вимог щодо стягнення збитків , та 17 гривень - в частині часткового відшкодування моральної шкоди.

На підставі наведеного , ст..ст.11,213-215,88 ЦПК України , керуючись ст..24 Закону

України «Про захист прав споживачів « , ст..ст. 15,16,525,526, 611, 623,629 ,548 ,1166,1167

ЦК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково .

Стягнути з Черкаського державного заводу хімічних реактивів на користь ОСОБА_1  суму дольового внеску -31091 гривню 80 копійок .

Стягнути з Черкаського державного заводу хімічних реактивів на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000гривень.

Стягнути з Черкаського заводу хімічних реактивів на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 30гривень.

Стягнути з Черкаського державного заводу хімічних реактивів державне мито у прибуток

держави в сумі 327гривень.

В решті вимог ОСОБА_1 відмовити .     

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня

проголошення рішення . Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом

20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду через суд першої

інстанції.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація