НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ    

                            РІШЕННЯ

                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           13 квітня 2010 року    справа № 2-401/10     м. Нововолинськ  

        Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

        головуючого                                          судді Свередюка А.В.,

        при секретарі                                                    Гнатюк К.В.,

        за участю позивача                                           ОСОБА_1,

        представника позивача                                     ОСОБА_2,

        представника відповідача                                ОСОБА_3,

    розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Нововолинську, Державного підприємства "З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних, торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація" м. Київ про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, — суд,

встановив:

    08 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську, ДП "З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних, торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація" м. Київ  про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що працював на шахтах №6, №7 Шахтоуправління "Октябрське" електрослюсарем в шкідливих умовах підземних умовах, внаслідок чого у нього встановлено профзахворювання відповідно до заключення Нововолинської МСЕК – антракосилікоз з дихальною недостатністю І-ІІ ступеня з 25 відсотків втрати професійної здатності. Згідно акта розслідування хронічного професійного захворювання від 30 квітня 2008 року основним фактором виникнення у нього професійного захворювання являється високий рівень запиленості, що перевищував допустимі санітарно-гігієнічні норми, перебування в запиленій зоні протягом робочої зміни, несприятний мікроклімат на підземній дільниці, обумовлений гірничо-геологічними умовами шахти, а саме: висока вологість повітря, швидкість руху повітря (протяги). Застосування індивідуальних та колективних засобів захисту не давали повного захисту від дії шкідливих виробничих факторів. Нововолинською виконавчою дирекцією ФСНВ йому було призначено суми відшкодування шкоди та одноразову допомогу за 25 відсотків втрати працездатності внаслідок профзахворювання, моральна шкода йому не виплачувалась. Заключенням Нововолинської МСЕК від 12 лютого 2008 року йому було встановлено 65 відсотків втрати працездатності, з них 50 відсотків по антракосилікозу та 15 відсотків по кохлеарному невриту. Згідно акта розслідування хронічного професійного захворювання від 16 січня 2008 року оформленого Західно-Українською дирекцією з ліквідації шахт, як правонаступником ліквідованих шахт №6, №7 "НВ", на яких він працював, професійне захворювання хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість ІІІ ступеня виникло у нього внаслідок роботи на підземній дільниці в умовах шуму від роботи шахтних машин та механізмів. Нововолинською виконавчою дирекцією ФСНВ йому було призначено суми відшкодування шкоди та одноразову допомогу за 15 відсотків втрати працездатності внаслідок профзахворювання. Моральна шкода внаслідок цього профзахворювання йому не виплачувалась. Вважає, що він має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає у важких фізичних, душевних, психічних стражданнях, завданих йому професійним захворюванням, у незворотності та характеру вимушених змін в житті, побуті, сімейних відносинах, неможливості відновлення попереднього стану здоров’я. Через  профзахворювання йому спричинено моральну шкоду, яку зобов’язані відшкодувати відповідачі — ДП "З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних, торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація" м. Київ  та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську. Просить стягнути з  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську 40000 грн., а з ДП "З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних, торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація" м. Київ 5000 грн.  моральної шкоди, а також стягнути витрати за надання правової допомоги.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві, просять позов задоволити.

    Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, посилаючись на п.27 ст.77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" та на п.22 ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", якими дія частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі Закон), зупинена та на Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.02.2007 року, яким частину третю статті 34 виключено. Зазначила, що не діють і інші статті Закону в частині відшкодування моральної шкоди. Пояснила, що оскільки на час звернення ОСОБА_1 до суду ЗУ "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" не передбачено обов’язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, вважає, що таку шкоду позивачу, законні права якого порушені, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами ст. 237-1 КЗпП України. Просить у задоволенні позову відмовити.

    Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення у зв’язку з наступним.

    В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював протягом 1974-1999, 2006-2007 років на різних посадах на шахтах №6, №7 Шахтоуправління "Октябрське", що слідує з копії трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.4-5).

    Відповідно до копії акту розслідування хронічного професійного захворювання від 16 січня 2008 року ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання: хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість ІІІ ступеня (а.с.12-13).

Відповідно до копій довідок серії ВЛН №033722 (а.с.6), серії ВЛН №066723 (а.с.7) ОСОБА_1 встановлено 65 відсотків втрати професійної працездатності.

Відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серія ВЛН №033722 (а.с.6) ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності та протипоказана важка фізична робота в підземних умовах з підвищеним рівнем шуму.

    Нормами Конституції України, а саме ст.21, ст.43, ст.46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.

    Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, який фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я.

    Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

    Разом з тим ст.237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    Відповідно до вимог ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

    Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в разі стійкої втрати професійної працездатності право на отримання потерпілим страхових виплат, в тому числі і виплати за моральну шкоду, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

    Як вбачається з правової позиції Верховного Суду України право на відшкодування моральної шкоди у позивача ОСОБА_1 виникло з моменту встановлення йому втрати професійної працездатності, тобто з 12 лютого 2008 року. Даний висновок МСЕК складений до дня зупинення п.27 ст. 77 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2006 рік" на 2006 рік дії норм ЗУ "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають відшкодування моральної шкоди, не позбавляє права позивача на відшкодування моральної шкоди відповідно до норм вказаного Закону, чинних на час складання такого висновку МСЕК, оскільки право на таке відшкодування виникло в позивача до моменту набрання чинності цим законом, а зворотної дії в часі він не має. В зв’язку з цим посилання представника відповідача на Закони України "Про державний бюджет України на 2006 рік" та "Про державний бюджет України та 2007 рік", є безпідставним.

    Крім того, умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

    Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

    Як встановлено в суді відповідач ДП "З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних, торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація" м. Київ, яке є правонаступником   шахт №6, №7 "НВ" не забезпечив безпечних умов праці ОСОБА_1 на робочому місці, про що зазначено у пунктах 14,15 актів за формою П-4 від 16 січня 2008 року(а.с.12-13).

    Досліджені докази дають суду підстави вважати, що неправомірними діями відповідача ДП "З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних, торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація" м. Київ  позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виразилась у наступному.

    ОСОБА_1, працюючи на шахтах в шкідливих умовах праці отримав професійне захворювання, зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час, втратив 65 відсотків професійної працездатності.

    Із копії епікризу (а.с.16), виписок Волинської обласної клінічної лікарні  №3273, №4861, №5259 (а.с.22,23,25), які були досліджені в суді вбачається, що позивач ОСОБА_1 періодично знаходиться на стаціонарному та амбулаторному лікуванні з діагнозом: антракосилікоз з дихальною недостатністю І-ІІ ступенів,  кохлеарний неврит (в наслідок професійного захворювання).

    Отже, спричинена ОСОБА_1 моральна шкода у зв’язку з ушкодженням здоров’я на виробництві - професійним захворюванням, підлягає відшкодуванню відповідачем ДП "З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних,торфодобувних підприємств"Укрвуглеторфреструктуризація" м. Київ, яке є правонаступником  закритих шахт №6, №7 "НВ"  з вини яких вона заподіяна.

    Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, які вона зазнає.

    Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

    Той факт, що моральна шкода у зв'язку з одержаним професійним захворюванням на теперішній час не відшкодована підтверджено в судовому засіданні поясненнями представника відповідача та іншими матеріалами справи.

    Отже, спір з приводу відшкодування позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди у зв'язку з отриманим професійним захворюванням раніше не був предметом судового розгляду.

    Оскільки позивач є застрахованою особою відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", згідно з пунктом 1"е" ст.21, ч.3 ст.28 вказаного закону в обов'язки відповідача входить своєчасне та в повному обсязі відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я у вигляді страхової виплати на відшкодування моральної шкоди за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

    Відповідно до роз’яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31.03.1995 року №4 розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

    При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, те, що позивач отримав професійне захворювання — антракосилікоз з дихальною недостатністю І-ІІ ступенів,  кохлеарний неврит.   Втрата здоров’я позивача призвела до втрати нормальних життєвих зв’язків, незручностей в побуті і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а тому враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що в користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути моральну шкоду з ДП "З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних,торфодобувних підприємств"Укрвуглеторфреструктуризація" м. Київ  в сумі 1000 гривень та з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в сумі 4000 грн.

    Наданий позивачем розрахунок витрат на правову допомогу не відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року "Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави", крім того вищевказаний розрахунок не відповідає квитанції адвоката (а.с.28), а тому у задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу слід відмовити.

    Керуючись ст.88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215 ЦПК України, на підставі ст.153,  ст.173, ст.237-1 КЗпП України, ст.13, ст.14 Закону України "Про охорону праці", ч.3 ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", ст.23 ЦК України, — суд,

вирішив:

    Позов задоволити частково.

    Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Нововолинську  в користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) грн. на відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві.

    Стягнути з Державного підприємства "З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних, торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація" м. Київ  в користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) грн. на відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві.

    Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в м. Нововолинську в дохід держави 7 (сім) грн. 50 коп. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Нововолинському міському суді Волинської області.

    Стягнути з Державного підприємства "З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних, торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація" м. Київ в дохід держави 7 (сім) грн. 50 коп. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Нововолинському міському суді Волинської області.

    Стягнути з Державного підприємства "З ліквідації збиткових вуглевидобувних, вуглепереробних, торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація" м. Київ в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору.

    В решті позовних вимог відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий               підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                        А.В. Свередюк