УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 1047 / 2007 Головуючий у І й інстанції - Кривошия С.С.
Категорія - 19/21 Доповідач - Прозорова М.Л.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого -Глущенко Н.Г.
суддів - Григорченка Е.І., Прозорової М.Л.
при секретарі -Чергенець C.O.
з участю адвоката - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 2 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську про стягнення страхової суми за моральну шкоду,-
встановила:
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області (далі Фонд), звернулось з апеляційною скаргою на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 2 листопада 2006 року , де ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на те, що воно незаконне і необгрунтоване /а.с. 35-37/.
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 2 листопада 2006 року позовні вимоги задоволені частково, з Фонду на користь позивача стягнуті страхові виплати за моральну шкоду в сумі 19000 грн./а.с. 32-33/.
Відповідач - Фонд позовні вимоги не визнав, оскільки Фонд невинний в заподіяні шкоди позивачу.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни рішення, з наступних підстав.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив із встановлених ним обставин про
те, що позивач тривалий час працював в тяжких та шкідливих підземних умовах на шахтах
ВАТ „ІНФОРМАЦІЯ_1". За час роботи він одержав професійне захворювання - пиловий
бронхіт 1-2 ст., емфізема легень 1-2 ст., ЛН -1-2 ст., нейросенсорна туговухість 1 ст.,плече
лопатковий периартроз НФС - 2 ст., дефартроз ліктьових суглобів НФ-1 ст., колінних суглобів
НФ-1 ст., стійки больовий синдром.
За висновком МСЕК від ІНФОРМАЦІЯ_2 йому було встановлено первинно 50% втрати професійної працездатності та 3 група інвалідності
Встановлені обставини судом першої інстанції підтверджуються - довідкою МСЭК від ІНФОРМАЦІЯ_2. про встановлення позивачу первинно 50% втрати професійної працездатності та З групи інвалідності; медичними документами про хвороби позивача; актом розслідування
професійного захворювання, трудовою книжкою; поясненнями сторін та іншими матеріалами справи/а.с.3-18/.
За таких обставин, в силу діючого законодавства, зокрема ст. ст. 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", суд прийшов до правильного та обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача страхову суму за моральну шкоду в зазначеній вище сумі.
Посилання в апеляційній скарзі Фонду на відсутність вини останнього в професійному захворюванні позивача безпідставні, оскільки обов'язок відшкодування шкоди в зазначених випадках законодавцем покладено безпосередньо на спеціально створений для цього Фонд.
Доводи в апеляційній скарзі відповідача про відсутність медичного висновку щодо спричинення позивачу моральної шкоди не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наявність таких висновків не є обов'язковим для Суду при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача про те, що Фонд не зобов'язаний відшкодувати моральну шкоду потерпілим на виробництві згідно Закону України „Про бюджет 2006 року", оскільки дія п.27 ст.77 вказаного Закону не поширюється на спірні правовідносини про відшкодування моральної шкоди, так як вказане позивачем професійне захворювання та висновок МСЕК про втрату професійної працездатності мали місце до 2006 року.
Доводи відповідача, приведені в апеляційній скарзі є безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З'ясувавши в досить повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону, висновки суду досить обґрунтовані і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями самих сторін.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську відхилити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 2 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.