АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 972 / 2007                                  Головуючий в 1 інстанції - Бондарьова A.M. .

Категорія - 19/21                                                  Доповідач   - Глущенко Н.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

27 лютого 2007 року                          Колегія судців судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого    - Глущенко Н.Г.

суддів                 - Григорченка Е.І., Прозорової М.Л.

при секретарі   - Чергенець С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області на  рішення   Першотравенського   міського   суду  Дніпропетровської  області     від  20 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої   дирекції   Фонду   соціального   страхування   від   нещасних   випадків   на виробництві     та     професійних     захворювань     України     в     м.     Першотравенську Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої одноразової допомоги, -

ВСТАНОВИЛА:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20.11.2006 року та ухвалити нове рішення про відмову позивачу в його позовних вимогах.

Зазначеним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено і з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську стягнено на користь позивача недоплачену одноразову допомогу в сумі 23072,36 грн. / а. с. 24-25 /.

Як на підстави апеляційної скарги відповідач посилався на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального закону. Судом першої інстанції не дана належна правова оцінка обставинам по справі / а. с. 28-29 /.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач під час роботи на шахті "ІНФОРМАЦІЯ_1" ВАТ "ІНФОРМАЦІЯ_2" на підземних роботах за різними спеціальностями отримав професійне захворювання та був травмований.

Так, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач ОСОБА_1., під час роботи в підземних та шкідливих умовах на шахті "ІНФОРМАЦІЯ_1", отримав професійне захворювання - туговухість / а. с. 7-8 / і йому вперше було встановлено, за висновком МСЕК від ІНФОРМАЦІЯ_4, 15% втрати професійної працездатності безстроково / а. с. 12 /.

Крім того, в період роботи на шахті "ІНФОРМАЦІЯ_1" ІНФОРМАЦІЯ_5 з позивачем стався нещасний випадок на виробництві в результаті якого він отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та рани голови, що підтверджується актом НОМЕР_1 про нещасний випадок на виробництві від ІНФОРМАЦІЯ_6 /а. с. 5-6 / і йому було встановлено за висновком МСЕК від ІНФОРМАЦІЯ_7 первинно- . повторно втрату професійної працездатності у розмірі 60 % безстроково, де: 45% -вперше по травмі згідно акту НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_6 та 15% - повторно по туговухості /а. с.11/.

Постановою ВВД ФССНВВПЗ України в м. Павлограді від ІНФОРМАЦІЯ_8 позивачу було призначено страхові виплати - одноразову допомогу із розрахунку: 735,26 грн. х 45% = 33086,70 грн., але виплата була обмежена 8800 грн., тобто чотирикратним розміром граничної плати ( доходу), та виплачено позивачу 8360 грн. ( 8800 грн. - 440 грн. = 8360 грн., де 440 грн. - 5% ступеню вини ) / а. с. 9-10,13 /.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що таке обмеження виплати позивачу одноразової допомоги не відповідає вимогам абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а тому стягнув з Фонду на користь позивача недоплачену одноразову допомогу в сумі 23072,36 грн., виходячи із розрахунку.735,26 грн. х 45% = 33086,70грн. -8800грн.= 24286,70 грн. - 1214,34 грн ( 2486,70 : 100% х5% ) = 23072,36 грн. / а. с. 24-25 /.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями самих сторін.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" позивачу має бути виплачена одноразова допомога, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК без обмеження чотирикратним розміром граничної плати (доходу), із якої справляються внески до Фонду.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України ( складом в 15 чоловік) в своїй ухвалі від 06.04.2005 року по справі за позовом ОСОБА_2. також підтвердила ту обставину, що згідно абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виплачується одноразова допомога, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК без обмеження чотирикратним розміром граничної плати (доходу), із якої справляються внески до Фонду / а. с.37 /.

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути прийняті до

уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того, приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права, що суперечить діючому законодавству.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Першотравенську Дніпропетровської області - відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.