с права № 2-653/10р.

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

05 лютого 2010 року          Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                                              головуючого судді            Скрипник К.О.

                                              при секретарі                     Іванової О.А.,

за участю представника позивач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку  регресу,  -

В С Т А Н О В И В :

    Позивач 24 вересня 2008 року звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 30 січня 2006 року на перехресті вулиць Запорізьке шосе та ОСОБА_3 у м. Дніпропетровську сталась дорожньо-транспортна пригода. Так, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ГАЗ-2410, д/н АЕ 4900АЕ, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїв зіткнення з ним.

 ОСОБА_5 Сенс, д/н НОМЕР_2, застраховано в ВАТ «УСК»Гарант АВТО» (Договір страхування №125/164/38 від 06.09.2005 р.). Згідно з рішенням Загальних Зборів, ВАТ «УСК»Гарант АВТО» перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» та є його правонаступником. Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська відповідач визнаний винним у скоєнні вказаного правопорушення. Згідно фактичних затрат страхувальника на ремонт автомобіля, умов страхування, листа вигодонабувача, на підставі страхових актів, страхова компанія виплатила страхове відшкодування готівкою страхувальнику у загальному розмірі 4706,93 грн. Крім того, позивач відшкодував страхувальнику витрати, пов’язані із вказаною страховою подією, а саме, по оплаті послуг експерта, в розмірі 300 грн. Таким чином, фактичні витрати позивача складають 5006 гривень 93 копійки. Позивач просив у порядку регресу стягнути з відповідача суму у розмірі 5006,93 грн. та судові витрати.  

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини, викладені у позові.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, через засоби масової інформації – газети «Вісті Придніпров’я» та «Голос України», причини неявки суду не повідомив, письмових заяв від нього не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.

Встановлено, що 30 січня 2006 року о 17.40 год. на перехресті вулиць Запорізьке шосе та ОСОБА_3 у м. Дніпропетровську ОСОБА_2, керуючи автомобілем ГАЗ-2410, д/н АЕ 4900АЕ, не надав дорогу автомобілю НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїв зіткнення з ним.

В силу ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2006 року ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.12).

Встановлено, що автомобіль НОМЕР_1, належав на час ДТП ОСОБА_6 (а.с.27) та був застрахований у ВАТ «УСК»Гарант АВТО», правонаступником якого є позивач, за договором добровільного страхування наземного транспорту № 125/164/38 від 06 вересня 2005 року (а.с.5-8).

Згідно висновку спеціаліста автотоварознавця № ZА140206 від 14 лютого 2006 року, вартість відновлювального ремонту автомобілю НОМЕР_1, в результаті його пошкодження у ДТП складає 5077,12 грн. (а.с.15-22).

Страховою компанією був складений розрахунок суми виплат страхового відшкодування за пошкодження в ДТП від 23 лютого 2006 року автомобілю НОМЕР_1, в сумі 4230,93 грн. (а.с.23), від 24 травня 2006 року в сумі – 476 грн. (а.с.26) яка була виплачена ОСОБА_6 відповідно в розмірі 4230,93 грн., про що свідчить видатковий касовий ордер №319 від 06 березня 2006 року (а.с.32) та відповідно в розмірі 476 грн, про що свідчить видатковий касовий ордер №755 від 26 травня 2006 року (а.с.34). Тобто страхова компанія свої зобов’язання за договором страхування транспортного засобу  виконала належним чином.

В силу ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що автомобіль ГАЗ-2410, д/н АЕ 4900АЕ, належить ОСОБА_2 (а.с. 45,56).

Таким чином, суд приходить до висновку, що особою, яка на відповідній правовій підставі володіла автомобілем ГАЗ-2410, д/н АЕ 4900АЕ, і яка є винною в ДТП, що підтверджується вищевикладеним, є відповідач ОСОБА_2.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 4706,93 грн. та витрат за висновок спеціаліста автотоварознавця в розмірі 300 грн. (а.с.30-31), а всього на загальну суму 5006,93 грн.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 53,07 грн., витрат  на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

    На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 993, 1187, ч.1 ст.1191 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212-215, 224-226  ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку  регресу - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (р/р 2650400031685 у ДФ «Укрексімбанк», МФО 305675,ЗКПО24227777)   матеріальні збитки у розмірі 5006 гривень 93 копійки   (п’ять тисяч шість гривень 93 копійки).

      Стягнути з ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (р/р 2650400031685 у ДФ «Укрексімбанк», МФО 305675,ЗКПО24227777) судові витрати у розмірі 83 гривні 07 копійки (вісімдесят три гривні 07 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                           К.О. Скрипник