справа № 2-2174/09р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 грудня 2009 року       Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                                          головуючого судді           Скрипник К.О.,

                                          при секретарі                     Король Т.А.;

за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Центральний» про визнання права власності на частину домоволодіння та самовільного будівництва,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі 28 січня 2009 року звернулись до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом в якому згідно уточнень вказали, що їм на праві власності належить квартира № 1 та № 2 у будинку № 13 по вул. Повітрофлотській у м. Дніпропетровську. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 року, будинок № 13 по вул. Повітрофлотській у м. Дніпропетровську було знято з балансу КЖЕП «Центральний» та передано у власність позивачів. Також за час користування вказаними квартирами позивачами на території домоволодіння було самовільно побудовано гаражі. 29.12.2008 року КП «ДМБТІ» був складений акт ідеальних часток, згідно якого, у фактичному користуванні власників квартир знаходиться по 50/100 частин спірного житлового будинку.  Просили визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право власності на 50/100 частин домоволодіння у тому числі на самочинно збудований гараж по вул. Повітрофлотській, 13/1 у м. Дніпропетровську та визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_6 право власності на 50/100 частин домоволодіння у тому числі на самочинно збудований гараж по вул. Повітрофлотській, 13/2 у м. Дніпропетровську.

В судовому засіданні позивачі, представники співпозивачів підтримали позовні вимоги і просили їх  задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилались на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачам не виділялась земельна ділянка під будівництво гаражів та вони не зареєстрували у КП»ДМБТІ» право власності на спірний будинок. У подальше судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином, про причини неявки суду не повідомив, письмових заяв від нього не надходило.  

 Третя особа – КП «ДМБТІ» у судове засідання не з’явилась, письмово просила справу розглядати у відсутність їх представника.

Третя особа КЖЕП «Центральний» у судове засідання не з’явилась, про день та час розгляду справи сповіщалась належним чином, про причини неявки суду не повідомила, письмових заяв від неї не надходило.

    Суд вислухавши пояснення позивачів, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню по наступним підставам.

Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 24 грудня 1998 року АТ «Дніпропетровський трубний завод»  та зареєстрованого у КП «ДМБТІ» у реєстрі за № 513п-1531-304, належить на праві спільної власності  ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.10).

Квартира АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 11 грудня 2000 року ВАТ «Дніпропетровський трубний завод»  та зареєстрованого у КП «ДМБТІ» у реєстрі за № 513п-1531-304, належить на праві спільної власності  ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.12).

Встановлено, що на території домоволодіння № 13 по вул. Повітрофлотській у м. Дніпропетровську власниками квартири № 1 самовільно був побудований гараж літ. Е, а власниками квартири № 2  - гараж літ. П (а.с.29-33, 34-38).

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19.11.2003 за № 11/13 та рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.06.2003 року за № 1549 житловий будинок літ. А-1 по вул. Повітрофлотській, 13 у м. Дніпропетровську зареєстровано за КЖЕП «Центральний» Дніпропетровської міської ради.

Встановлено, що позивачі є єдиними власниками квартир № 1 та  № 2, які складають будинок № 13 по вул. Повітрофлотській у м. Дніпропетровську. Та, рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 року № 25/35, житловий будинок літ. А-1 по вул. Повітрофлотській, 13 у м. Дніпропетровську був знятий з балансу КЖЕП «Центральний» Дніпропетровської міської ради та переданий у власність позивачів. Згідно цього рішення позивачі повинні звернутись до КП «ДМБТІ» за оформленням відповідного рішення виконкому міської ради для оформлення права власності (а.с.21-22).

В той саме час, згідно листа КП «ДМБТІ» від 18.11.2009 року, розгляд питання стосовно підготовки проекту рішення Дніпропетровської міської ради про зміну правового режиму житлового будинку літ. А-1 по вул. Повітрофлотській, 13 у м. Дніпропетровську та оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності на домоволодіння буде можливим після узаконення самочинно збудованих гаражів літ. Е,П у встановленому законом порядку.

Також встановлено, що 29 грудня 2008 року КП «ДМБТІ» був складений акт ідеальних часток, згідно якого у фактичному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 знаходиться 50/100 частин  домоволодіння № 13 по вул. Повітрофлотській у м. Дніпропетровську, та у фактичному користуванні ОСОБА_2, ОСОБА_6 знаходиться 50/100 частин вказаного домоволодіння (а.с.27-28). Вказаний акт ідеальних часток підлягає затвердженню після визнання права власності на самочинно збудовані будівлі.

У відповідності до ч.1  ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

У відповідності до ч.3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Судом встановлено, що своє право позивачі не реалізували, право власності згідно рішення Дніпропетровської міської ради не зареєстрували, в той саме час, ними не укладався договір оренди земельної ділянки по вул. Повітрофлотській, 13 у м. Дніпропетровську, ними не надано жодного доказу того, що самовільно збудовані ними гаражі на теперішній час розташовані на земельній ділянці, наданій їм у встановленому порядку і тому у відповідності до ч. 3 ст. 376 ЦК України, суд вважає, що немає підстав для визнання за позивачами права власності на спірне майно.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а у відповідності до положень ч.1. ст. 11  ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі і тому аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивачів є не законними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. 376 ЦК України, ст.ст.  5, 6, 10, 27, 57-60, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

    У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство «Центральний» про визнання права власності на частину домоволодіння та самовільного будівництва – відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20- с ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя                             К.О. Скрипник