справа №2- 178 /10р.

З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 січня 2010 року                Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

                  головуючого судді -     Скрипник К.О.,

                при секретарі -           Берко Я.В.;

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 25 листопада 2008 року звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 17 грудня 2007 року о 23-50 год. у м. Дніпропетровську по вул. Набережній Заводській  ОСОБА_5Й керуючи автомобілем НОМЕР_1 виїхав на зустрічну смугу руху та зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, що належить ПриватБанку під керуванням  водія ОСОБА_6 18 грудня 2007 року о 01-15 год. автомобіль НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_2, який стояв попереду на смузі руху автомобілю ВАЗ-2104. 18 грудня 2007 року о 1-30 год.  автомобіль НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7 скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_3, який стояв попереду на смузі руху автомобілю Опель. Після наїзду на автомобіль ВАЗ-2104 автомобіль Опель-Астра продовжив рух прямо і скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_2. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав пошкодження та заподіяна йому матеріальна шкода складає 10 296,53 грн.  Крім того, діями відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, які він переніс у зв’язку з пошкодженням його автомобілю.  Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 10 296,53 грн. та моральну шкоду у розмірі       1 000 грн.

Ухвалою суду від 15 червня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи був залучений ОСОБА_5

В судовому засіданні представник позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог посилалась  на обставини, викладені у позові.

Відповідачі, третя особа у судове засідання не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомили, ніяких письмових заяв до суду не надходило.  

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Дослідивши адміністративні матеріали № 3-490/07р. на водія ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП, № 3-491/07р. на водія ОСОБА_3 за ст.124 КУпАП, матеріали дослідчої перевірки № 1866-07 за фактом ДТП за участю водіїв ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 грудня 2007 року о 23-50 год. у м. Дніпропетровську по вул. Набережній Заводській з боку Кайдацького мосту в напрямку вул. Павлова, ОСОБА_5 керуючи автомобілем НОМЕР_1 в районі е/о 218 уникаючи зіткнення з невстановленим автомобілем  під керуванням невстановленого водія, який слідував у попутному з ним напрямку праворуч та виконував маневр перестроювання з правого боку наліво за напрямком руху автомобілю Фольксваген-Джета, виїхав на зустрічну смугу руху та зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, що належить ПриватБанку під керуванням  водія ОСОБА_6, який слідував у зустрічному з автомобілем Фольксваген напрямку. Через деякий час, 18 грудня 2007 року о 01-15 год. по вул. Набережній Заводській у м. Дніпропетровську з боку вул. Павлова в напрямку Кайдацького мосту автомобіль НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 в районі е/о 218 скоїв наїзд на мікроавтобус ГАЗ-32213, д/н НОМЕР_5, який стояв попереду на смузі руху автомобілю ВАЗ-2104. 18 грудня 2007 року о 1-30 год.  автомобіль НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3, рухаючись по вул. Набережній Заводській з боку вул. Павлова в напрямку Кайдацького мосту в районі е/о 218 скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_3, який стояв попереду на смузі руху автомобілю Опель-Астра. Після наїзду на автомобіль ВАЗ-2104 автомобіль Опель-Астра продовжив рух прямо і скоїв наїзд на мікроавтобус ГАЗ-32213, д/н НОМЕР_5.

В силу ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2008 року, ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.  124 КУпАП, а саме здійсненні наїзду на автомобіль НОМЕР_2 та спричиненні пошкоджень цьому автомобілю . Та в подальшому, заподіяна шкода була ним відшкодована власнику пошкодженого транспортного засобу – ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Також, постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2008 року, ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.  124 КУпАП, а саме здійсненні зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 та спричиненні йому пошкоджень .

 У зв’язку з чим, вина водія ОСОБА_3 у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 18 грудня 2007 року, внаслідок чого заподіяна шкода позивачу, як власнику автомобілю НОМЕР_3 , доведена в силу вищевказаної норми.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що немає підстав для задоволення позову до ОСОБА_4, оскільки вона є власником автомобілю, яким під час ДТП керував ОСОБА_3, на якого, як на винну особу і покладається обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Судом встановлено, що автомобіль, яким керував ОСОБА_3, зіткнувся та в’їхав у задню частину автомобілю позивача та привів до її пошкодження. Так, згідно висновку судового експерту ОСОБА_8М.(свідоцтво МЮ України № 571 від 05.12.2007 року, дійсне до 05.12.2010 року) № 012/08 від 22 січня 2008 року,  вартість відновлювального ремонту автомобілю НОМЕР_3, враховуючи тільки пошкодження задньої частини складає 10296,53 грн. (а.с.6-11).

В силу ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що особою, яка на відповідній правовій підставі володіла автомобілем НОМЕР_4 під час ДТП  і є винною у ДТП в частині заподіяння пошкоджень автомобілю позивача є ОСОБА_3.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", суд, при встановлені розміру матеріальної шкоди, бере до уваги висновок судового експерту ОСОБА_8 і вважає, що матеріальна шкода у розмірі 10296,53 грн., заподіяна володільцю пошкодженого при дорожньо-транспортній пригоді автомобілю НОМЕР_3 ,  підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь позивача.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а у відповідності до положень ч.1. ст. 11  ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі і тому суд приходить до висновку, що позивачем не представлено доказів заподіяння йому відповідачем моральної шкоди і тому у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

В силу ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_3 підлягають стягненню понесені позивачем витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,96 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

На підставі викладеного і керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.92, із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України №7 від 08.07.94, №11 від 30.09.94, №15 від 25.05.98, №9 від 24.10.2003 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", ст.ст. 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст.  10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 10 296,53 гривень (десять тисяч двісті дев’яносто шість гривень 53 копійки).

    Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 132,96 гривні (сто тридцять дві гривні 96 копійок).

В задоволенні  іншої частини позовних вимог – відмовити.  

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

  Суддя                                                                                К.О. Скрипник