У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Редьки А.І.,
суддів	Кияшка А.Я., Лавренюка М.Ю.
за участю прокурора	Микитенка О.П.
засудженого	ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні 8 червня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Донецької області від 27 січня 2006 року яким засуджені

 

ОСОБА_2,

6 березня 1987 року народження,

ніде не працював, судимості не мав

 

та

 

ОСОБА_1,

20 вересня 1985 року народження,

ніде не працював, відповідно до

ст. 89 КК України не судимий,

 

за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років 6 місяців позбавлення волі кожний.

 

         ОСОБА_2 та ОСОБА_1 засуджені за вчинення такого злочину.

 

         7.05.2005 року працівниками міліції був затриманий ОСОБА_3 за підозрою у заподіянні ним ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень і в цей день була допитана як свідок ОСОБА_5, яка підтвердила цей факт.

         Взнавши про це, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із помсти ОСОБА_5за дачу цих показань, за попередньою змовою вирішили вчинити її умисне вбивство.

 

         З цією метою 10.05.2005 року о 21 год. 30 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зустріли ОСОБА_5біля її будинку і повели в підвальне приміщення недобудованого будинку між АДРЕСА_1, де почергово нанесли: порожньою пляшкою не менше одного удару в голову; цеглиною, куском бетона та іншими підібраними предметами не менше 6 ударів по голові та 6 ударів в обличчя, одного удару в ділянку шиї, а потім упевнившись, в тому що вона не подає ознаків життя, покинули місце події.

 

         Смерть ОСОБА_5 настала від відкритої черепно-мозкової травми з багатооскольчатими переломами кісток зводу та склепіння черепа, крововиливами під оболонки та речовину і шлуночки головного мозку, що ускладнилося набряком головного мозку.

 

         У касаційних скаргах :

 

         - засуджений ОСОБА_2 посилається на те, що при його затриманні та на досудовому слідстві до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства та що у нього не було умислу на вбивство ОСОБА_5 і вони хотіли тільки побити її, а тому просить вирок скасувати, а справу повернути на нове досудове слідство;

        

- захисник ОСОБА_6 вважає, що вбивство потерпілої ОСОБА_5 вчинив ОСОБА_1, а тому дії ОСОБА_2 кваліфіковані невірно; що дії ОСОБА_1 є ексцесом виконавця, оскільки умисла у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вбивство ОСОБА_5 не було, у зв'язку з чим просить вирок стосовно ОСОБА_2 змінити, перекваліфікувати його дії  на ст. 136 ч. 3 КК України і призначити йому покарання в межах санкції цієї статі;

 

         - засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що висновки викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи у зв'язку з чим просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

 

         Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу, думку прокурора про залишення касаційних скарг без задоволення, а вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та ознайомившись з доводами касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

 

         Висновки суду про доведеність винності засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, зазначених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні та належно оцінених судом.

 

         Посилання у касаційних скаргах на те, що дії засудженого ОСОБА_1 у скоєнні ним умисного вбивства ОСОБА_5, є ексцесом цього виконавця та що у засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1  не було умислу на умисне вбивство потерпілої, були детально досліджені і відхилені в суді апеляційної інстанції, висновки якого колегія суддів вважає об'єктивними та належно обґрунтованими.

 

         При цьому апеляційний суд обґрунтовуючи винність ОСОБА_2, як співвиконавця умисного вбивства потерпілої ОСОБА_5, правильно пославшись на явки з повинною засуджених, у яких вони повідомили правоохоронні органи, що пляшками та цеглою разом нанесли удари потерпілій ОСОБА_5, після чого залишили її у недобудованому будинку; на показання самого ОСОБА_2 допитаного як підозрюваного та 25.05.2005 року як обвинуваченого; показання ОСОБА_1 під час допиту як підозрюваного та як обвинуваченого від 5.08.2005 року у яких він підтвердив участь брата в нанесенні пляшкою та цеглою ударів потерпілій та що раніше брав повністю винуватість у вбивстві ОСОБА_5на себе тому, щоб ОСОБА_2 не був притягнутий до кримінальної відповідальності та що перебуваючи у слідчому ізоляторі передавав брату записку, у якій повідомляв його, що повністю бере вину на себе, а він щоб говорив, що коли наносились удари ОСОБА_5, він ходив у туалет.

 

         На показання потерпілої ОСОБА_7 про те, що за декілька днів до вбивства ОСОБА_5, до них додому прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_1і в її присутності побили доньку за її правдиві показання слідчому, а через декілька днів прийшла ОСОБА_8, яка попередила доньку, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1, вживши спиртні напої, ідуть щоб розправитися з ОСОБА_5; свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вели у той день ОСОБА_5в недобудований будинок для розборки, а через деякий час вони повернулися звідти без неї і біля одного з дворів стали мити руки та говорили, що з ОСОБА_5 вже більше не буде проблем.

 

         На висновки судово-медичної експертизи про те, що на трупі ОСОБА_5 виявлені шість забійних ран волосистої частини голови, садна у тім'яній ділянці, багатооскольчатий перелом кісток черепа; крововиливи під м'яку мозкову оболонку та в шлуночки головного мозку, інші тілесні ушкодження і причиною її смерті є відкрита черепно-мозкова травма з багатоосколочним переломом кісток зводу та склепіння черепа, що ускладнилась розвитком набряку головного мозку.

 

         Посилання у касаційних скаргах, що ОСОБА_2та ОСОБА_1 не мали умислу на вбивство ОСОБА_5також ретельно перевірялось у судовому засіданні і правильно визнані необґрунтованими, оскільки предмети, якими вони наносили удари в голову, кількість ударів та тяжкість виявлених тілесних ушкоджень на трупі потерпілої свідчать про те, що вони діяли з умислом на її вбивство.

         Крім цього, після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5вони заявляли, що з останньою більше проблем не буде.

 

         Не знайшли свого підтвердження і посилання засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на те, що їх показання, які суд визнав достовірними, добуті працівниками органів слідства, внаслідок застосування до них недозволених методів ведення слідства, оскільки проведеною перевіркою прокуратурою м. Макіївки та з матеріалів справи вбачається, що вони підтвердження не знайшли.

 

         Апеляційний суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку, а дії засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфікував вірно і обрав їм покарання відповідно до вимог чинного законодавства, з урахуванням того, що потерпілу було вбито з мотиву помсти, у зв'язку з виконанням нею громадського обов'язку - дачі правдивих показань по іншій справі.

 

         Порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б тягли за собою скасування чи зміни винесеного судом вироку щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1, не виявлено.

 

         На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 395-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

 

         Касаційні скарги засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 27 січня 2006 року стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - без зміни.

 

 

Судді :

 

Редька А.І.                               Кияшко А.Я.                          Лавренюк М.Ю.