Справа № 2-а-110/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 лютого 2010 року                                                                                                                 м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

                                  головуючого судді:      Карімова І.В.,

                                   за участю секретаря судових засідань:    ОСОБА_1,

розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2  (надалі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2008р. до 31.12.2008 року, зобов’язати відповідача - Управління Пенсійного фонду України у  Чугуївському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % від мінімальної пенсії за віком (прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб) за період з 01.01.2006 року до 31.12.2008 року, нарахувати на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як «Дитині війни» за вказаний період.

Посилалася на те, що вона є пенсіонеркою за віком, має статус «Дитина війни». Всупереч діючого законодавства відповідачем протягом 2008 року не виплачувалася доплата до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

Позивач вважає, що невиплата їй частини пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” протиправна та протирічить Конституції та законам України. Відповідачем не виконуються рішення Конституційного Суду України, які є обов’язковими для виконання.   Згідно Конституції України, пенсії і інші види соціальних виплат і допомоги, що є основним джерелом існування, повинні забезпечувати рівень життя, не нижче прожиткового мінімуму, встановленого Законом. Посадові особи і громадяни, винні в порушенні законодавства про соціальний захист дітей війни, несуть відповідальність згідно із законом. Зупинення та обмеження законами про держбюджет  України дії чинних законів України вивів позивача, дитину війни (особу, яка перебувала на окупованій ворогом території), ветерана праці за межу бідності.

У судове засідання сторони не з’явились, позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідач позов не визнав, надав заперечення до адміністративного позову, де просив розглянути справу без участи його представника, відмовити в задоволенні позову за відсутністю правових підстав та через пропущення позивачем строку звернення з позовом до суду, визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін за їх заявами, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.  

Позивач  ОСОБА_2 народилася 27 травня 1937  року.

Згідно із ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Даний факт не заперечується відповідачем і підтверджується копією посвідчення позивача   №  довідкою Управління праці та соціального захисту населення  від 01.12.2009 за № 175( а.с. 6).

Правовідносини, пов’язані із питаннями соціального захисту дітей війни врегульовані Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року  № 2195-IV, Законом України «Про державний бюджет на відповідний рік», Р ішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 р.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантії надання пільг і державної соціальної підтримки. З метою надання соціальної підтримки особам, які мають статус «дитини війни» державою встановлені певні державні соціальні гарантії.

Так, в ідповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Між тим, щодо позовних вимог позивача, які стосуються виплати доплати до пенсії за 2008 рік, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається  з довідки Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області від 20.01.2009 р. ОСОБА_2 вже виплачено підвищення до пенсії за 2008 р. на підставі Закону України «Про соціальний захист дітей війні» на загальну суму 579 грн 30 коп..

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 22, 46,152 ч. 2 Конституції України, ст. ст. 1-4, 6-9, 10-12, 17, 71, 72, 94, 99, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року  № 2195-IV,  Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 року, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 року за № 121/2001, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про зобов’язання вчинити певні дії – залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку, визначеному ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя -