Справа №  2-1745/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 березня 2010 року                                                                   м. Харків

    Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

    головуючого - судді Прошутя І.Д.,

    при секретарі -          Замисловій І.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський радіозавод «Протон» про стягнення сум і відшкодування моральної шкоди в зв»язку з несвоєчасним виконанням судового рішення, -

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ДП «Харківський радіозавод «Протон» середній заробіток за час затримки з дня винесення судового рішення по день фактичного розрахунку в сумі 6258,24 грн. і моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

    15.12.2009 року ОСОБА_1 доповнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача недоплачену компенсацію за період невиплати заробітної плати в сумі 780,26 грн.

    В судовому засіданні позивач надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив справу розглядати за його відсутності.

    Представник відповідача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, в судове засідання не з»явилася про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Однак, надала заяву, в якій вказала, що позовні вимоги визначає частково в частині не доплати компенсації за нарахований, але несплачений грошовий дохід у сумі 79,47 грн. за період з листопада 2005 року по вересень 2006 року, в іншій частині позову просила відмовити.

    Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

    Згідно ст.14 Цивільного процесуального Кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов»язкові для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

    З матеріалів справи вбачається, що 09 липня 2008 року суд Червонозаводського району м.Харкова, розглянувши цивільну справу №2-2385/08 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський радіозавод «Протон», ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позовні вимоги частково і стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 10576,34 грн., компенсацію за нарахований, але несплачений грошовий дохід у сумі 1664,41 грн., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку в розмірі 1749,63 коп., витрати на правову допомогу – 120 грн. (а.с.4-6).

    Стосовно нарахування компенсації за затримку заробітної плати за період з вересня 2006 року по березень 2008 року ОСОБА_1 видано заробітну плату на суму 5030,27 грн. за період листопад – грудень 2005 року та січень – вересень 2006 року.

    При виплаті заборгованої заробітної плати ОСОБА_1 нараховано та сплачено компенсації за затримку 758,37 грн., а необхідно 837,84 грн., тобто недоплата склала 79,47 грн., що є порушенням  статей 2, 3 і 4 Закону України « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ, однак при кінцевому розрахунку 22.10.2009 року не сплачена позивачу.

    За затримку заробітної плати, за період з вересня 2006 року по 22.10.2009 року необхідно було нарахувати компенсації за затримку в сумі 4671,90 грн. Частково компенсація була нарахована в сумі 1958,13 грн. і після утримання податків сплачена 22.10.2009 року в сумі 1664,41 грн.

    В жовтні місяці 2009 року підприємством донарахована компенсація за затримку в сумі 2713,77 грн. згідно вимог Закону України « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати».

    23.11.2009 року зазначена компенсація в сумі 2713,77 грн. сплачена позивачу.

    При цьому суд вважає, що компенсація за нарахований, але несплачений грошовий дохід за період з листопада 2005 року по вересень 2006 року підлягає стягненню з відповідача в сумі 79,47 грн., що не оспорював і визнав сам відповідач.

    Виконавчий лист було видано судом 24.07.2008 року та звернено стягувачем до виконання, після чого державним виконавцем відкрито виконавче провадження. 22 жовтня 2009 року  рішення суду було виконано відповідачем в повному обсязі (а.с.7).

    Таким чином, після набрання чинності рішенням суду Червонозаводського району м.Харкова від 09 липня 2008 року, що є актом правосуддя і остаточно вирішує спір, правовідносини було перенесено зі сфери розв»язання спору до сфери виконавчого провадження. За несвоєчасне виконання судового рішення боржник додаткової матеріальної відповідальності не несе. Відтак суд вважає, що позивач не має законного права вимагати стягнення з відповідача додаткової компенсації середнього заробітку за час з дня ухвалення рішення до його фактичного виконання, оскільки ця вимога не ґрунтується на законі.

    Однак ст.124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються  судами іменем України і є обов»язковими до виконання на всій території України.

    Доказів відсутності вини у тривалому невиконанні рішення суду відповідач суду не надав.

    З огляду на це, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки з дня винесення судового рішення по день фактичного розрахунку в сумі 6258,24 грн. задоволенню не підлягають.

    Суд вважає також, що у даному випадку позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди до трудових спорів не належать, хоча і випливають з правовідносин про працю.

    Суд вважає, що відповідачем, порушено законне право позивача отримати присуджене судом, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок порушення його прав.

    При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд керувався положеннями ст.1167 ЦК України та постановою № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року ?ро судову практику по справам про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди” і вважає, що позивачу завдана моральна шкода, оскільки з вини відповідача внаслідок тривалого невиконання рішення суду на протязі 16 місяців позивач не отримав присуджені судом грошові суми.

    Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних ОСОБА_1 моральних страждань, ступеня вини відповідача, на підставі вимог ст.1167 ЦПК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами і доповненнями, і вважає можливим стягнути з ДП «Харківський радіозавод «Протон» на користь ОСОБА_1 – 500 грн. у відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

    Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

    Враховуючи викладене, і керуючись ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 2, 3 і 4 Закону України « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати», ст..14 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський радіозавод «Протон» про стягнення сум і відшкодування моральної шкоди в зв»язку з несвоєчасним виконанням судового рішення задовольнити частково.

    Стягнути з Державного підприємства «Протон» на користь ОСОБА_1 компенсацію за нарахований, але несплачений грошовий дохід в сумі 79,47 грн.

    Стягнути з Державного підприємства «Протон» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500 гривень.

    Стягнути з Державного підприємства «Протон» на користь держави судові витрати 51 грн. і 120 гривень витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення, з подачею її копії до апеляційного суду.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

    Рішення складено і віддруковано суддею в нарадчій кімнаті.

СУДДЯ -