Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2007 р.                                                                                     справа № 2-а-1091/07

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів:

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконкому Дружківської міської ради про визна­ння протиправним рішення виконкому НОМЕР_1 від 1 березня 2006 року, скасування цього рішення, а також скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно виконавчого комітету від 07.03.2006р.

Позивач зазначав, що рішенням виконавчого комітету Дружкі­вської міської Ради НОМЕР_1 від 1 березня 2006 року оформлено право власності на нежиле приміщення - підвал, загальною площею 387,9 м², розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Дружківки в особі Дружківської міської Ради. Вказаним рішенням відповідач також доручив начальнику КП «Дружківське міське БТІ» підготувати правовстановлюючі документи на вищевказаний об'єкт, та провести державну реєстрацію свідоцтва про право власності, виданого на підставі даного рішення. На підставі цього рішення 7 березня 2006 року виконкомом Дружківської міської Ради було оформлене свідоцтво (серія ЯЯЯ №098178) про право власності територіальної громади м. Дружківка в особі Дружківської міської Ради на примі­щення підвалу.

Позивач вважає, що відповідач приймаючи спірне рішення, в порушення вимог ст. 19 Конституції України вийшов за межи своїх повноважень і визнав право власності за територіальною громадою на майно, яке з 2001 року на праві приватної власності належить йому.

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 26.03.2007р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення виконкому Дружківської міської ради НОМЕР_1 від 01.03.2006р. та про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно виконавчого комітету Дружківської міської ради від 07.03.2006р., відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_2 діючий в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме : Рішення №4-рп від 02.03.2004р. Конституційного суду України, норми Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Представник позивача зазначив, що суд помилково зробив висновок відносно того, що власник магазину - ОСОБА_1 не може бути власником його (магазину) окремої частини - підвального приміщення.

Крім того ОСОБА_2 вважає, що при винесенні постанови Дружківський міський суд, визнаючи рішення виконкому Дружківської міської ради НОМЕР_1 від 1 березня 2006 р. законним, невірно застосував положення ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування". Серед переліку повноважень виконавчих органів міських рад не закріплено права останніх вирішувати питання визнання чи оформлення права власності на нерухоме майно.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що згідно рішення виконкому Дружківської міської ради НОМЕР_1 від 1 березня 2006 року вирішено оформити право власності на нежиле примі­щення, підвал, загальною площею 387,9м² вхід з вул. Космонавтів, розта­шоване за адресою: АДРЕСА_1, за територіальною громадою м. Дружківка у особі Дружківської міської ради.

Згідно рішення виконкому Дружківської міської ради №186 від 15 березня 2000 року дозволено видачу АТ «Донецьк-Взуття» свідоцтва про право власності на приміщення магазину №18 розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності від 20 березня 2000 року приміщення магазину №18 розташо­ваного за адресою АДРЕСА_1 раніше належало на праві власності АТ «Донецьк-Взуття».

14 вересня 2001 року між АТ «Донецьк-Взуття» та приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу згідно з яким останьому продано будівлю магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_1, площею 545,4м² вартістю 49067 грн.

В договорі нічого не зазначено про те, що позивачу було продано підвал, а так як згідно висновку експерта в підвалі спірної будівлі є ділянка загальної(для декількох будинків) магістралі теплопостачання, довжиною біля 10м, яка проходить в ча­стині підвального поверху магазину, площею біля 48м², то ця ділянка підвалу є власністю співвласників багатоквартирного будинку і позивач не мав право придбати у власність підвал магазину.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки хоча в договорі купівлі-продажу від 14 вересня 2001 року предметом договору є будівля магазину АТ «Донецьк-Взуття», але згідно свідоцтва про право власності від 20 березня 2000 року АТ «Донецьк-Взу­ття» було власником приміщення магазину, тому предметом договору мо­гло бути саме приміщення магазину «Взуття».

Також суд мотивує свої висновки тим, що підвал магазину «Взуття» та підвал жилого будинку НОМЕР_2 мають спільну систему теплопостачання і ці підвали виконують функції допоміж­них приміщень, та згідно з діючим законодавством, та у відповідності до рішення Кон­ституційного Суду України допоміжні приміщення (підвали) не підляга­ють відчуженню. Тому на думку суду підвал магазину «Взуття», розташо­ваний за адресою АДРЕСА_1 не може бути власністю окремої особи, в даному випадку позивача.

Суд першої інстанції прийшов до висновку що відповідач визнаючи право власності на підвал спірної будівлі, який належить співвласникам багатоквартирного будинку, за територіальною громадою, діяв у межах своїх повноважень і у відповідності із законом.    

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, представник позивача просив скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, доводи осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що  апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова  суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення  нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм  матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Закон України “Про приватизацію державного житлового фонду", Рішення Конституційного Суду України № 4-рп від 02.03.2004р. про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду" та про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону, визначають правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання. В частині 1 ст.1 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду" визначено, що під приватизацією державного житлового фонду розуміється відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них (квартир, будинків, кімнат) господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України, а не на користь територіальної громади. В преамбулі Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", на який посилається суд в обґрунтування свого рішення, встановлено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Вищезазначене Рішення Конституційного суду, та норми Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду" і Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", регулюють відношення стосовно об'єктів житлового фонду, а саме багатоквартирних будинків, і не розповсюджуються на об'єкти нерухомості нежитлового призначення.

В даному випадку спірний підвал є невід'ємною частиною нежилої будівлі магазину „Взуття" і немає відношення до житлового будинку, що підтверджується висновком будівельно - технічної експертизи №  488/06 від 10.01.2007р. (а.с. 87-97).

Згідно вказаного висновку експерта комунікації будівлі магазину не по­в'язані з комунікаціями будівлі житлового будинку, за виключенням діля­нки магістралі теплопостачання, довжиною біля 10м, яка проходить в ча­стині підвального поверху магазину, площею біля 48м², де здійснено під­ключення системи опалення будівлі магазину з установкою лічильників.

Однак знаходження в підвалі магазину „Взуття" частини спільної з житловим будинком № 53 системи теплопостачання не може свідчити, що підвал магазину, який є окремою не житловою будівлею,  є допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку, а тому немає передбачених Законом підстав вважати, що власники квартир в житловому будинку придбали право спільної власності на підвал будівлі яка розташована біля житлового будинку.   

Відповідно до висновку експерта № 488/06 двохповерхова будівля магазину «Взуття», розташована за адресою: АДРЕСА_1, має технічний, підвальний поверх глибиною 2,9м, який є невід'ємною частиною бу­дівлі магазину, передбаченої проектом, як конструктивно, так і з точки зору експлуатації приміщень, розташованих на першому та другому поверхах.

Рішенням виконавчого комітету Дружківської міської ради № 186 від  15.03.2000р. дозволено надання свідоцтва АТ “Донецьк-Взуття” про право власності  на приміщення магазину № 18, розташованого  по АДРЕСА_1 і ним не визначено на яких поверхах розташований магазин, які приміщення за адресою:АДРЕСА_1 не є приміщеннями магазину (а.с.10).

За вказаною адресою розташована окрема будівля.

У відповідності з положеннями ст.128 ЦК України від 1963р., що діяв на момент укладання договору купівлі - продажу, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі.

14.09.2001р. між АТ „Донецьк-взуття" в особі ліквідатора ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі - продажу. Предметом даного договору є саме будівля магазину „Взуття" (а.с.12-13, 58-59).

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, на праві приватної власності позивачу належить нежиле приміщення, магазин, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 833,8 кв.м. (торгівельна площа 545,4 кв.м.)(а.с.14)

З моменту укладення договору купівлі-продажу позивач користувався всією будівлею, і до моменту углублення ним за свої кошти підвалу, що дало змогу його використовувати за різним призначенням, тобто до 2006р. відповідач не вважав що цей підвал не належить ОСОБА_1 і не вважав спірне приміщення власністю територіальної громади.   

Враховуючи що відповідно до договору купівлі-продажу, який ніким не оскаржений і не скасований, позивач придбав будівлю магазину АТ”Донецьк-Взуття”, за адресою м.Дружківка, вул. Космонавтів, 53, цей договір немає ніяких виключень щодо придбання, чи не придбання у власність якихось частин будівлі, так як ця будівля складається із трьох поверхів, один із яких є підвальним і ці поверхи є невід*ємними частинами будівлі, судова колегія приходить до висновку про те, що немає ніяких підстав вважати що ОСОБА_1 не придбав права власності на спірний підвал.

Статтею 41 Конституції України, та ст. 321 ЦК України передбачено, що право приватної власності є непорушним.

 Позбавляючи позивача права власності на підвальне приміщення відповідач, який є суб*єктом владних повноважень діяв протиправно, за межами наданих йому Законом повноважень, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.    

На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 належить стягнути понесені судові витрати в сумі 7,15 грн. 

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

            Апеляційну скаргу ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 26.03.2007р. у справі № 2-а-1/2007, за позовом ОСОБА_1 до виконкому Дружківської міської Ради про визнання протиправним та скасування рішення виконкому Дружківської міської Ради НОМЕР_1 від 1.03.2006р., та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно виконавчого комітету від 07 березня 2006р. - задовольнити і постанову суду першої інстанції скасувати.

            Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконкому Дружківської міської Ради - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконкому Дружківської міської Ради НОМЕР_1 від 01 березня 2006 року, скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно виконавчого комітету Дружківської міської Ради від 07 березня 2006 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у сумі 7 гривень 15 копійок.

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови  в повному обсязі. 

            Головуючий:

            Судді: