Справа «11 »а»-133                                                                  Категорія: кримінальна

Головуючий у першій інстанції Ковальська І. А. Доповідач Пасько Д.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пасько Д.П.

Суддів: Старинця Ю.В., Шкановського Б.В.

За участю прокурора Ужвак И.О.

адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2.

Розглянула у відкритому засіданні 01 березня 2007 р. в м. Вінниці кримінальну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 22 грудня 2006 р., яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимий, -засуджений за ст. 296 ч. 4 КК України на три роки і шість місяців позбавлення волі;

- за ст. 263 ч. 1 КК України на два роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 КК України остаточне покарання визначено шляхом погли­нання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3 років і 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого на користь НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області 2250 гр. 10 коп. у відшкодування витрат на проведення експертизи.

Як вбачається з вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що в 2005 році маючи вільний доступ до мисливської гладкоствольної рушниці 12 калібру «Іж-54», що належала його матері ОСОБА_3, шляхом відпилювання ствола та ложа неза­конно переробив її в обріз гладкоствольної рушниці з метою подальшої зручності носіння та зберігання для самозахисту. Після чого зберігав цей обріз за місцем свого проживання в с Палієвка Біляєвського р-ну Одеської області, а на початку 2006 р. почав зберігати його АДРЕСА_1. 22 травня 2006 року ОСОБА_2 носив його при собі у спортивній сумці, а потім приїхав з ним до м. Вінниці де і був затриманий з ним працівниками міліції по вул. Коцю­бинського.

При цьому на звернення працівників міліції пред'явити документи, що посвідчують особу ОСОБА_2 грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та хуліганських спонукань, знаходячись в громадському місці та ігноруючи загальноприйняті норми моралі дістав з сумки, яка знаходилась біля нього зброю (вогне­пальну) - обріз мисливської рушниці, заряджений двома мисливськими набоями та напра­вивши його догори застосував, зробивши два постріли в повітря, після чого намагався втекти з обрізом з місця події, але був затриманий.

2

В апеляції адвоката ОСОБА_1 ставиться питання про зміну вироку суду, за­криття справи в частині застосування ст. 296 КК України та призначення ОСОБА_2 покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Адвокат вважає вирок незаконним, а призначене засудженому покарання надто су­ворим, яке не відповідає даним стосовно особи засудженого.

Апелянт вважає, що ОСОБА_2 здійснив постріли не з хуліганських спону­кань, оскільки не мав наміру порушувати громадський порядок та противопоставляти себе суспільству. У скоєному засуджений, на думку апелянта, щиро розкаявся, активно сприяв розслідуванню справи, раніше він не судимий, має постійне місце проживання та позити­вно характеризується, хворіє на низку хронічних захворювань, а це дає можливість при­значити йому покарання, не пов'язане з реальним позбавленням волі.

По справі була подана і апеляція прокурора, в якій ставилося питання про постано­вления щодо ОСОБА_2. нового вироку і призначення більш суворого покарання, але в подальшому прокурор відкликав її.

Заслухавши доповідача, виступ адвоката ОСОБА_1 який підтримав доводи, ви­кладені в його апеляції, виступ засудженого ОСОБА_2., який такої ж думки, що і йо­го адвокат, виступ прокурора, яка заперечила щодо задоволення апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Колегія судців вважає, що про наявність в діях ОСОБА_2. складу злочину ху­ліганство з застосуванням вогнепальної зброї свідчать обставини справи та спрямованість його умислу, а саме: час - денна пора доби, місце вчинення злочину - людна вулиця та наявність поблизу місця злочину об'єктів масового перебування людей (центральний ав­товокзал, великі торгівельні заклади, філії банків, громадський транспорт тощо), характер дій ОСОБА_2. - застосування з незначного приводу вогнепальної зброї та безладна стрільба з неї з метою проявити свою зверхність, залякати інших людей у тому числі і працівників міліції, нехтування загальноприйнятими у суспільстві нормами моралі та по­ведінки.

Наявність у діях ОСОБА_2. цього складу злочину підтверджується показан­нями і самого ОСОБА_2. в судовому засіданні, який повністю визнав свою вину у пред'явленому йому обсязі обвинувачення.

Тому колегія суддів дійшла до висновку, що районний суд правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_2 і за ст. 296 ч. 4 КК України, як хуліганство, що супроводжува­лося особливою зухвалістю з застосуванням вогнепальної зброї.

Колегія суддів вважає також, що призначаючи ОСОБА_2 покарання районний суд дотримався положень ст. ст. 50, 65 КК України щодо мети покарання та загальних засад його призначення, при цьому врахував, що один із злочинів вчинених ОСОБА_2 відноситься до тяжких, легкість з якою ОСОБА_2 йде на вчинення злочинів, характер його дій та небезпечність його поведінки.

Районний суд взяв до уваги і ті дані про особу засудженого, на які є посилання в апеляції, зокрема, що ОСОБА_2 раніше не судимий, позитивно характеризується, має хворобливий стан здоров'я, а тому і призначив йому покарання ближче до нижньої

3

межі санкції ст. 296 ч. 4 КК України, яка передбачає покарання у виді позбавлення волі від трьох до семи років.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію адвоката залишити без задоволення, а вирок Замостянського суду м. Вінниці від 22 грудня 2006 року відносно ОСОБА_2 без змін.

На ухвалу можуть бути подані касаційні скарги (подання прокурора) безпосередньо до касаційного суду - Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України протягом шести місяців з моменту набрання нею законної сили.