Справа № 2-3183/2007 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2007 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді Нікітенко Н.П., при секретарі Толстиковій Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому вказав, що 14 березня 2007 року о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «ЗАЗ 1102», державний номер НОМЕР_1 по вул. Щасливій в м. Запоріжжя, при виїзді з прилеглої території не надав дорогу транспортним засобам, які рухалися по проїзній частині та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ», державний номер НОМЕР_2, шасі WDB9036631R235716, що належить ОСОБА_1 на праві власності, але за кермом знаходився водій — ОСОБА_3
Дорожньо-транспортна пригода підтверджується довідкою інспектора відділення ДТП м. Запоріжжя при УМВС України в Запорізькій області від 14.03.2007 року
Зіткнення сталося внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 10.2 Правил дорожнього руху України. Винність ОСОБА_2 підтверджується постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.04.2007 року по адміністративній справі № 3-5293\2007.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю «MERCEDES-BENZ», державний номер НОМЕР_2 завдані технічні пошкодження — розбиті габаритні фари, розсувні двері, праві двері, тощо. Відповідно до висновку експерта-суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 № 1294 від 22.03.2007 р. вартість матеріального збитку на момент оцінки завданого власнику транспортного засобу складає 9 359 грн. 10 коп.
Відповідно до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту № АМК-106/06 від 18.05.2006 р. укладеного з ТДВ «Страхова компанія «Кредо» та страхового акту № 156/07 від 25.04.2007 р. з урахуванням безумовної франшизи (5%) визначено розмір суми відшкодування, яке становить 2 440 (дві тисячі чотириста сорок) грн. 60 коп.
Платіжним дорученням № 456 від 26.04.2007 р. ТДВ «Страхова компанія «Кредо» відшкодувала позивачу суму у розмірі 2 440 (дві тисячі чотириста сорок) грн. 60 коп.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи те, що виплата страхового відшкодування ТДВ «Страхова компанія «Кредо» не повністю покриває мої збитки, станом на 03.07.2007 р. сума завданої мені внаслідок ДТП майнової шкоди становить 6 918 грн. 50 коп. (9 359, 10 грн. – 2 440, 60 грн. = 6 918, 50 грн.), де 9 359, 10 грн. — це загальний розмір збитків, а 2 440, 60 грн. — це розмір страхового відшкодування.
ОСОБА_2 визнає свою вину повністю, але свої зобов’язання щодо відшкодування майнової шкоди в повному обсязі у добровільному порядку відмовляється, посилаючись на відсутність коштів.
Невиконання зобов’язання з боку відповідача щодо відшкодування завданої майнової шкоди внаслідок ДТП, змусило мене звернутися за юридичною допомогою до ПП ОСОБА_5 Витрати на представництво моїх інтересів в суді згідно договору про надання юридичних послуг № 17 від 18.05.2007 р. склали 930 грн. 00 коп.
На основі викладеного, позивач просить с тягнути з ОСОБА_2 на його користь 6 918 грн. 50 коп. — відшкодування завданої майнової шкоди внаслідок ДТП та 930 грн. 00 коп. — витрат за надання правової допомоги, також сплачені витрати на інформаційне-технічне забезпечення у розмірі 30 грн та державне мито у сумі 78 грн 48 коп.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю і просить стягнути з ОСОБА_2 6 918 грн. 50 коп. — майнова шкода та 930 грн. 00 коп. — витрати по наданню правової допомоги, сплачені витрати на інформаційне-технічне забезпечення у розмірі 30 грн та державне мито у сумі 78 грн 48 коп.
Відповідач у судові засідання не з»являвся, про день, місце і час розгляду справи був повідомлений відповідно до ст. 74 ЦПК України – оголошенням у газету «Запорізька правда», ніяких доказів або заперечень суду не надав.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи та адміністративного матеріалу у відношенні водія ОСОБА_2, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі за наступних підстав :
у відповідності зі ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У відповідності з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування збитку" шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Як вбачається з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування збитку" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа чи громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).
Провина водія ОСОБА_2 у здійсненні ДТП цілком підтверджується матеріалами адміністративної справи № 3-5293\2007 року на підставі яких 19.04.2007 року постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя він був притягнутий до адміністративної відповідальності по ст. 124 КпАП України і підданий штрафу у розмірі 17 грн. 00 коп. (с.с. 12).
У результаті ДТП автомобіль «MERCEDES-BENZ», державний номер НОМЕР_2, одержав технічні ушкодження.
На підставі звіту № 1294 від 22.03.2007 року позивачу було заподіяно збиток, який складає 9359 грн 10 коп – матеріальна шкода, витрати на правову допомогу – 930 гривен, тобто розмір невідшкодованої позивачу матеріальної шкоди складає 10289 грн 10 коп (с.с. 7-9, 13), при цьому ТДВ «Страхова компанія «Кредо» відшкодувала ОСОБА_1 суму у розмірі 2440 грн 60 коп. (с.с. 10-11)
Таким чином, позивач поніс матеріальні витрати, які підтверджуються представленими документами: оплата за правову допомогу у сумі 930 грн. 00 коп. (с.с. 13), матеріальна шкода з урахуванням сплати ТДВ «Страховою компанією «Кредо» складає 6918 грн 50 коп, тобто матеріальна шкода складає 7848 грн 50 коп, державне мито 78 грн 48 коп (с.с. 2), витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 грн 00 коп (с.с.3).
Досліджені у судовому засіданні докази дають суду підстави для повного задоволення позовних вимог позивача: стягненню матеріальних збитків у розмірі 6918 грн. 50 коп., витрат на правову допомогу – 930 грн.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягає стягненню і судові витрати, які поніс позивач при подачі позову до суду, а саме державного мита у розмірі 78 грн. 48 коп. (с.с. 2), витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн 00 коп. (с.с. 3).
Загальна сума стягнення, яка підлягає відшкодуванню з відповідача складає 7956 грн. 98 коп.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст. ст. 10, 60, 84, 88, 212, 215, 294 ЦПК України, ст. ст. 1187,1192 ЦК України, а також Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування збитку", суд
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_6 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 – 7956 грн. 98 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: Н.П. Нікітенко