Справа №2-1212                                 2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                    14 квітня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва у складі

                    головуючого  судді                                                          Сушко Л.П.

                    при секретарі                                                                    Куценко О.В., Мусієнко О.О.

                    розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в розмірі 1598060,00 грн.,

ВТАНОВИВ:

                    В листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.10.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики грошей, що підтверджується розпискою, згідно якої відповідач отримав у позивача позику в сумі 200000 доларів США з зобов’язанням повернути гроші не пізніше 23.01.2009 року. В порушення умов договору та вимог чинного законодавства України відповідач вчасно не повернув отримані гроші.

                 Станом на 18.11.2009 року сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 1598060 грн., виходячи з курсу НБУ станом на 18.11.2009 року 799,03 грн. за 100 доларів США.

                У зв’язку з цим позивач просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 1598060 грн. 00 коп., судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. 00 коп..

                 Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги в повному розмірі, та просили задовольнити позов. Також суду пояснили, що відповідач отримав 200000,00 доларів США. ОСОБА_3 позивач просив підписати розписку, оскільки вона на той час була в шлюбі з відповідачем.

                 Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову посилаючись на те, що розписку відповідач писав як гарантію ділових стосунків з позивачем, які вони планували побудувати, гроші він фактично не отримував. Після вересня 2009 року зустрічався з позивачем лише два рази, з приводу понесених збитків позивачем та поверненню останньому коштів по розписці, після цього вони не спілкувались.

                 Відповідно до ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тобто обов’язок доказування покладений на сторони.

              Вислухавши пояснення сторін, їх представників та свідка, дослідивши матеріали  справи,  суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

 Відповідно до розписки від 23.10.2008 року відповідач отримав в борг у позивача 200000,00 доларів США, зі сплатою 2% щомісячно, строком на три місяці (а.с. 5).

              Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона підписала чистий лист на прохання колишнього чоловіка – ОСОБА_2, який пояснив їй, що це потрібно зробити для гарантії його ділових стосунків з позивачем. Також зазначила, що вона не бачила коштів яки б зберігались у ОСОБА_2.

             Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші, а позичальник зобов’язується повернути  позикодавцеві таку ж суму грошей.

   Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

  Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

  Згідно п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

      Належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання грошового зобов’язання відповідачем суду не надано.

      Доводи відповідача, про те що він не брав у позивача грошових коштів, а розписку написуав, як підтвердження майбутніх ділових стосунків були досліджені в судовому засіданні, однак вони спростовуються розпискою від 23.10.2008 року (а.с. 5), в якій зазначено, що відповідач бере у позивача саме в борг грошові кошти в розмірі 200000,00  доларів США, а не як підтведження майбутніх ділових стосунків .

         Оцінюючи зібрані по справі і досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню та позивач має право вимагати стягнення боргу в сумі 1584000 грн. 00 коп. грн. з відповідача, оскільки згідно офіційного курсу валют встановленого НБУ станом на 13.04.2010 курс 100 доларів США по відношенню до гривні становить 792,6500 (200000,00 доларів США * 7,92 = 1584000 грн. 00 коп.), а не 799,03 грн. за 100 доларів США, як зазначив позивач.

                   Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сумі 30 грн. 00 коп..

                  Керуючись ст.ст. 530 1046,1047, 1049 ЦК України, на підставі 10,15, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,  суд –

В И Р І Ш И В :

                     Позов задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 1584000 грн. 00 коп. заборгованості за договором позики та 1820 грн. 00 коп. судових витрат.

             В іншій частині позовних вимог відмовити.

         Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

        Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти діб з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання  заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.  

         Суддя  /підпис/                                                                                        Л.П.Сушко

                       З оригіналом згідно:

                        Суддя: