ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2010 року, 17 год. 10 хв. м. Львів справа № 2а-701/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Кравчука В.М.
за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.,
представника позивача Харамбури Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ДПІ в Яворівському районі Львівської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И В :
ДПІ у Яворівському районі Львівської області звернулась до суду з адміністративним позовом до ПП ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 1085 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 1 085 грн. є фінансовою санкцією, нарахованою відповідачу за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Нарахована сума фінансової санкції не оскаржувалась платником та не сплачена ним, у зв‘язку з чим державною податковою інспекцією відповідно до п. п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” визначено, що зазначена сума платежу є узгодженою та несплаченою у встановлені законодавством строки.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив. Просить стягнути фінансові (штрафні) санкції з відповідача.
Відповідач в судове засідання не з‘явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату, місце розгляду справи, заперечень по суті спору не надав. У відповідності до ст. 71 КАС України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Суд, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа – підприємець, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ та свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця. Відповідач взятий на облік платника податків у ДПІ у Яворівському районі за № 73 з 04.03.2003 року згідно довідки ДПІ.
ДПІ у Яворівському районі проведено перевірку ФОП ОСОБА_2 за дотриманням суб‘єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт. Перевіркою встановлено порушення відповідачем Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0002112330/0 від 08.07.2009 р., яким ФОП ОСОБА_2 нараховано 1085 грн.
Спірні правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Господарським кодексом України.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Отже, цей Закон не є законом про оподаткування.
У преамбулі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вказано, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Таким чином, названий Закон не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.
У відповідності до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до пункту 1.9 ст. 1 названого Закону податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючих та податкових органів про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання та погасити суму податкового боргу. Отже, ця форма акта ненормативного характеру може застосовуватись лише щодо обов'язків по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначено у статтях 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування". У цих статтях штраф, накладений державною податковою службою на відповідача, не визначений як податок або збір (обов'язковий платіж). Тому обов'язки суб'єкта підприємницької діяльності по сплаті штрафу за порушення ним норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не відносяться до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.
Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" передбачено, що фінансові санкції застосовуються на підставі рішення відповідного органу, тобто визначена форма реагування державного органу та назва акта, який він приймає в межах своєї компетенції - рішення.
З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Яворівському районі винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарської санкції, передбаченої ст. 239 ГК України.
Таким чином, встановлені розділом V Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" штрафи за своєю правовою природою є адміністративно-господарською санкцією, оскільки він встановлений законом, застосовується уповноваженим державним органом до суб'єктів господарювання, за порушення ними правил здійснення господарської діяльності, встановленими законодавчими актами.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції застосовуються за рішенням відповідних органів державної податкової служби України.
Згідно зі статтею 25 цього Закону суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17–24 Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Право органів державної податкової служби застосовувати та стягувати фінансові санкції до бюджетів було також встановлено пунктами 7 та 8 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу” в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного повідомлення-рішення.
ФОП ОСОБА_2 не сплатила у встановлений законом строк суму штрафних санкцій, не оскаржила рішення про їх нарахування. Стаття 25 Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлює, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до відповідного місцевого бюджету за місцем їх реєстрації в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1085 грн. Тому позов підлягає до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1085 (одна тисяча вісімдесят п‘ять) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 07 квітня 2010 р. о 12:05
Суддя Кравчук В.М.